Гендерна дисфорія, офіційно визнаний психічний розлад, виникає у людей, які відчувають страждання через значну розбіжність між статтю, з якою вони ідентифікують себе, і статтю, з якою вони народилися. Цей діагноз з’явився у п’ятому виданні Діагностичного та статистичного посібника з психічних розладів (DSM-5; 2013), що є офіційним джерелом класифікації психічних розладів за стандартами Американської психіатричної асоціації (APA). Це розлад стає предметом серйозних досліджень та обговорень у наукових та клінічних колах, викликаючи неабияке зацікавлення через свою складність і вплив на психічне благополуччя людини.
Хоча діагноз гендерної невідповідності зазвичай ставлять фахівці психіатричних послуг, більша частина лікування для дорослих є ендокринологічним та хірургічним і часто відповідає стандартам Всесвітньої професійної асоціації з трансгендерного здоров’я. Гендерна невідповідність не є психічним розладом, але включає клінічно значуще психічне страждання. Люди з цим станом часто мають проблеми з соціальним та професійним функціонуванням через відчутну різницю між своєю вираженою статтю та тією, що була при народженні. Дитячий варіант гендерної невідповідності характеризується постійним вираженням бажання бути іншою статтю та поведінкою, що підтримує це бажання. Для постановки діагнозу у дітей і дорослих вимога включає наявність дисфорії щонайменше протягом шести місяців.
Завдяки успішному розвитку хірургічних методів і гормональної терапії кілька тисяч дорослих транссексуалів зі стійкою гендерною невідповідністю вже зазнали постійних змін статі. Хоча транссексуали можуть існувати як чоловіки або жінки, операція «чоловік-жінка» є більш поширеною, оскільки реконструкція геніталій є більш задовільною в цьому випадку. У транссексуалів від чоловіка до жінки проводять видалення пеніса і яєчок з наступним створенням штучної вагіни; груди можуть бути також імплантовані, але перед цим зазвичай застосовуються фемінізуючі гормони для досягнення певного розвитку грудей. Транссексуали від жінки до чоловіка можуть пройти мастектомію, гістеректомію та гормональне лікування для формування чоловічих вторинних статевих ознак, оскільки спроби створити штучний пеніс не були особливо задовільними.
Данило Ігантенко
