Галатська вежа розташована в районі Бейоглу в Стамбулі. Свою назву вона отримала від місцевості де знаходиться, Галата. Вона була зведена як сторожова вежа в межах Галатських мурів та сьогодні використовується як оглядовий майданчик і музей.
Історія
У 1267 році генуезці, які перебували в союзі з Візантійською імперією, заснували на північному березі Золотого Рогу колонію під назвою «Пера». Згодом, отримуючи дозволи від Візантії, ця колонія розширювалася. Між 1335–1349 роками генуезці, просуваючись до північно-східного пагорба, звели в цьому районі низку укріплень. Хоча на місці сучасної вежі будівлі існували ще з VI століття, відома нам нині Галатська вежа була збудована в середині XIV століття. Після завоювання Константинополя Османською державою 29 травня 1453 року генуезці без спротиву передали колонію османам. Під час землетрусу 1509 року вежа була пошкоджена, але вже в 1510 році відновлена.
Після пожежі 1794 року вежу відремонтували, змінивши її дизайн, а верхню частину перетворили на кав’ярню. Ще одна пожежа 1831 року призвела до нових змін. У 1875 році буря зруйнувала дах вежі, після чого на найвищому кам’яному поверсі було споруджено дві дерев’яні кімнати, що використовувалися міською пожежною службою. Під час реставрації 1965–1967 років вежа була облаштована як туристичний об’єкт, де різні поверхи отримали різне функціональне призначення. Дах відновили у стилі, що нагадував конструкцію 1832–1876 років. У 2013 році вежу включили до Попереднього списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині. У 2020 році Міністерство культури і туризму Туреччини перетворило вежу на музей, який урочисто відкрили 6 жовтня 2020 року — в річницю Визволення Стамбула.
Архітектура
Висота вежі до верхівки даху становить 62,59 м. Її циліндричний корпус збудований із каменю, а дах виконаний із залізобетону. У споруді 11 поверхів, включаючи підвал, перший і антресольний рівні. Від першого до шостого поверху веде ліфт, між першим і четвертим поверхами — кам’яні сходи, а між шостим і восьмим — металеві.
Вхід до вежі розташований на південному боці вище рівня землі, до нього ведуть мармурові сходи. Над порталом у стилі ампір знаходиться плита з написом — поемою поета Пертева, що описує реставрацію 1831–1832 років. На зовнішньому боці південного фасаду на рівні першого поверху закріплено інший напис — пам’ятна дошка на честь 500-річчя Взяття Константинополя, встановлена у 1953 році.
На першому поверсі також розміщено контроль квитків, пункт безпеки та вхід до ліфтової системи. Всередині кабін ліфта встановлено по 8 екранів, які відтворюють вигляд Стамбула XVI століття у форматі анімації, створюючи ефект підйому вгору.
Ліфт піднімає до шостого поверху, а далі до восьмого відвідувачі дістаються сходами. Найбільш привабливою частиною вежі є панорамний оглядовий балкон на восьмому поверсі.
Данило Ігнатенко
