Фрідландська битва, що відбулася 14 червня 1807 року біля міста Фрідланд у Східній Пруссії, стала кульмінаційним зіткненням між Великою армією Наполеона та російськими військами під командуванням генерала Леонтія Леонтійовича Беннігсена. Ця битва, яка залучила близько 80 000 французьких та 58 000 російських військових, мала вирішальне значення у завершенні чергового етапу Наполеонівських війн, компенсуючи не результативний бій під Ейлау і привівши до підписання Тільзітського миру між Францією та Росією.
На момент битви французькі сили включали окрім французів також польські, голландські, італійські та німецькі контингенти. Російський генерал Беннігсен, отримавши завдання прикривати Кенігсберг, опинився перед дилемою між стратегічним відступом і ризикованим боєм і обрав останнє, зупинивши війська у Фрідланді.
Передумови зіткнення
13 червня, напередодні битви, авангард Наполеона під командуванням маршала Жана Ланна підійшов до околиць Фрідланда. Беннігсен почав переправу через річку Алле та захопив місто, розгортаючи війська на захід від річки. Росіяни вибили французькі кавалерійські застави та зайняли оборонні позиції, готуючись до наступу. Бої почалися вже вночі у Сортлакському лісі, де Ланн вів запеклі сутички з російськими загонами, утримуючи їх до прибуття основних сил Наполеона.
До ранку 14 червня Беннігсену вдалося переправити до 30 000 військових. Його піхота формувала дві лінії, підкріплені артилерією, а кавалерія займала фланги. Зіткнення тривало, але головна битва мала ще розгорнутися.
План Наполеона і хід битви
Після прибуття Наполеон особисто організував формування ударної сили. Центр формував корпус Ланна, лівий фланг Мортьє, правий Неї, у резерві перебували сили Клода Віктора-Перрена та Імператорська гвардія. Основний удар мав бути завданий по лівому флангу росіян, затисненому між річкою Алле та вузьким потоком поблизу Постенена.
О 17:00 почався генеральний наступ. Корпус Нея, підтриманий артилерією, прорвав російські позиції у Сортлакському лісі. Дивізія Жана Маршана виштовхнула росіян до річки, однак подальший рух був призупинений запеклим контрударом російської кавалерії. Битва набула жорсткого характеру, однак французи не втратили ініціативи.
Кульмінація і поразка росіян
Рішучий перелом стався після введення резервів. Дивізія П’єра Дюпона здійснила фланговий маневр, а артилерист Александр Сенармон вивів на позиції важкі гармати, які обрушили нищівний картечний вогонь на скупчення російської піхоти біля річки. Цей обстріл став фатальним — лінії росіян почали руйнуватися.
Французька піхота увірвалася до Фрідланда. Сили Ланна і Мортьє підтримали натиск, і російський центр також почав відступати. У хаосі бою частина росіян, намагаючись переправитися через Алле, потонула. Ліве крило російської армії було фактично знищене. Праве, хоч і залишалося боєздатним, змушене було відійти в напрямку Алленбурга.
Наслідки битви
Втрати росіян оцінюються приблизно у 19 000 осіб, французи втратили близько 9 000. Битва стала цілковитою поразкою російської армії Беннігсена. Наступного дня прусський генерал Лесток з 25 000 військових залишив Кенігсберг, і місто було захоплено французами.
19 червня Наполеон увійшов до Тільзіта, а вже 21 червня було підписано перемир’я, яке стало прелюдією до Тільзітського миру. Цей договір офіційно завершив війну четвертої коаліції, закріпивши французьке домінування в Центральній та Східній Європі.
Данило Ігнатенко
