Фільм «Я, Тоня» (I, Tonya) – це спортивна драматична комедія з чорним гумором. Кіно намагається детально розповісти історію життя американської фігуристки Тоні Хардінг. Режисером цього проекту виступив Крейг Гіллеслі. Сценарій написаний маловідомим Стівеном Роджерсом. Головну героїню грає австралійська актриса Марго Роббі, вона блискуче втілює на екрані свого персонажа. За кращу жіночу роль другого плану отримала численні нагороди, включаючи Оскар, Золотий Глобус, BAFTA американка Еллісон Дженні.
На відміну від інших екранізацій спортивних біографій, фільм «Я, Тоня» знятий, як погляди різних людей: самої фігуристки, її мами, її хлопця, тілоохоронця, тренера, журналіста. В цьому кіно драматичне перемішується з комічним. Тоня Хардінг росла в бідній сім’ї, батьки розвелися в дитинстві, а дівчинка все життя прагнула досягнути вершин в фігурному катанні. Подорослішавши жінка перейняла грубий характер своєї матері й багато проблем на власну голову.
Незважаючи на сцени насилля, рукоприкладства, Тоня ніколи не здавалася, це дозволило режисеру показати її життя з чорним гумором. Уважно дивлячись кіно, ми помітимо трагічність в долі фігуристки. Їй не пощастило народитися в хорошій сім’ї, стосунки заводила з агресивним чоловіком ,який не міг контролювати свою агресію, члени жюрі були настроєні проти неї (темперамент і бідність зіграли велику роль).
В фільмі Крейга Гіллеслі «Я, Тоня» непоганий саундтрек, мелодії композиторів Джеффа Руссо і Пітера Нашела. Ми побачимо хорошу операторську роботу Ніколаса Каратсаканіса. Кіно концентрується на
скандальному епызоді, коли суперниці Тоні навмисно травмували ногу. Дивлячись за цирком з примурків, які оточували героїню, їй щиро співчуваєш. Кіно показує техніку фігурного катання, технічні прийоми цього складного виду спорту вражають, особливо потрійний аксель. Тоня не здається в будь-якій ситуації – це приваблює глядача, історія розповідається гумористично, хоч з неї можна винести й багато уроків.
«Я, Тоня» вийшла хорошою спортивною біографією. Кіно було б набагато гіршим без чудової акторської гри і вдалого саундтреку. Його дійсно цікаво дивитися, як чоловікам, так і жінкам. Ви будете часто сміятися, співпереживати Тоні Хардінг. Головна героїня не сприймається негативно, їй дуже не щастило, хоч і вона сама часто й була винна в власних невдачах.
Марго Роббі демонструє різні емоції: від захоплення, агресії, радості, до пригнічення, відчаю. Еллісон Дженні показує нам «дурнувату» (іншого слова не підберемо) маму Тоні, її грубість, відстороненість і холодність погано вплинули на чемпіонку і зіпсували їй життя. Тоня Хардінг вистояла. Після події з скандальним нападом, нам розповідають про її майбутнє. Кіно завершується на покращенні головної героїні. Фігуристка – переросла негаразди, не перестала боротися. А після титрів, дізнаємося хороші новини про чемпіонку. Тоня зробила висновки з життєвих ситуацій, а ми подивилися надихаючу спортивну драматичну комедію з чорним гумором.
