«Механічний апельсин» (A Clockwork Orange) – це самостійна екранізація однойменного роману Ентоні Берджесса здійснена легендарним Стенлі Кубриком. Кіно стало скандальним одразу після виходу на великий екран в 1971 році. Фільм детально демонструє насилля, особливо зосереджуючись на підлітковій злочинності. Режисера звинуватили в пропаганді ненависті серед молоді. В Англії відбувалися протести, а деякі угруповування наслідували спосіб життя (кримінальні вчинки) головних героїв «Механічного апельсину».
Звісно Стенлі Кубрик не був психопатом, не хотів, щоб насилля поширювалося через кіно. В Британії заборонили показ цього фільму, заборону діяла до 1999 року. Режисер через анонімні листи з погрозами вбивства забрав свою художню стрічку з британського прокату. «Механічний апельсин» розповідає про лідера підліткової банди Алекса, який любить вчиняти акти ультранасилля: зґвалтування, крадіжки, нанесення важких фізичних пошкоджень оточуючим.
Головного персонажа блискуче зіграв актор Малкольм Макдауелл. Фільм наповнений композиціями класичних композиторів: Людвіха ван Бетховена, Джоаккіно Россіні, Едуарда Елгара. Режисер демонструє вкорінення насильства в суспільстві. Алекс є психопатом, який отримує задоволення від садизму, але також він цінує прекрасну музику. Потрапивши в в’язницю він став учасником наукового експерименту, який знищить в ньому будь-які імпульси ненависті.
«Механічний апельсин» так само, як і пізніший «Бійцівський Клуб» не пропонує виходу з ситуації. Алекс свідомо не хоче змінюватися, тільки, коли інші люди починають знущатися над безпорадністю колишнього злочинця, тоді підліток заперечує насилля. Фільм свідомо проігнорували критики, він не отримав нагород, але з часом отримав статус культового. «Механічний апельсин», як і «Бійцівський Клуб» Девіда Фінчера не пропагандує насилля. Стенлі Кубрик показує ненависть, яка породжує лише ненависть.
