Філіп II (народився 21 травня 1527 року в Вальядоліді, Іспанія — помер 13 вересня 1598 року в Ель-Ескоріалі) — одна з найвизначніших постатей європейської історії XVI століття. Він був королем Іспанії (1556–1598) та Португалії (як Філіп I, 1580–1598), а також головним прихильником Римо-католицької Контрреформації. Під час його правління Іспанська імперія досягла апогею своєї могутності, впливу та територіального розширення. Однак його правління також було позначене серйозними викликами, зокрема повстанням у Нідерландах (1566) та катастрофічною поразкою «Непереможної армади» під час спроби вторгнення в Англію (1588).
Філіп II народився в родині імператора Священної Римської імперії Карла V та Ізабелли Португальської. Вже з ранніх років він отримував ретельну освіту, яка готувала його до майбутніх державних справ. Карл V часто писав синові таємні меморандуми, в яких наголошував на високих обов’язках монарха перед Богом і застерігав від надмірної довіри до радників. Філіп, будучи сумлінним сином, прийняв ці поради до серця.
У 1543 році Карл V передав Філіпу регентство Іспанії, що стало першим кроком до його майбутнього правління. У період з 1548 по 1551 рік Філіп здійснив подорож Італією, Німеччиною та Нідерландами, де знайомився з політичними та культурними реаліями Європи. Однак його стриманість і невміння вільно розмовляти іншими мовами, окрім кастильської, зробили його непопулярним серед німецької та фламандської знаті.Шлюби та сімейне життя
Філіп II одружився чотири рази, і кожен з його шлюбів мав важливе політичне значення. У 1543 році він взяв шлюб із своєю двоюрідною сестрою Марією Португальською, яка народила йому сина Дона Карлоса. Після її смерті в 1545 році Філіп одружився з Марією I Англійською в 1554 році, що зробило його королем Англії. Однак цей шлюб закінчився після смерті Марії в 1558 році, не залишивши нащадків.
Третій шлюб Філіпа з Єлизаветою Валуа, донькою французького короля Генріха II, став наслідком Като-Камбрезького миру (1559), який поклав кінець війнам між Іспанією та Францією. Єлизавета народила Філіпу двох доньок, Ізабеллу Клару Євгенію та Катерину Мікаелу, але померла в 1568 році. У 1570 році Філіп одружився з Анною Австрійською, яка народила йому спадкоємця — майбутнього короля Філіпа III.
Правління Філіпа II: могутність і виклики
Філіп II успадкував від свого батька величезну імперію, яка включала Іспанію, Нідерланди, Італію, Франш-Конте та заморські колонії в Америці та Азії. У 1556 році він офіційно став королем Іспанії, а в 1580 році, після смерті португальського короля, приєднав Португалію до своїх володінь, створивши найбільшу імперію того часу.
Однією з головних цілей Філіпа II була підтримка католицької віри та боротьба з протестантськими рухами. Він став головним захисником Контрреформації, підтримуючи інквізицію та боротьбу з єресями. Однак його релігійна політика викликала опір у Нідерландах, де в 1566 році почалося повстання, яке переросло у Вісімдесятирічну війну за незалежність.
Непереможна армада та зовнішня політика
Одним із найвідоміших епізодів правління Філіпа II стала спроба вторгнення в Англію у 1588 році. «Непереможна армада», яка мала завоювати Англію та відновити католицьку віру, зазнала нищівної поразки через несприятливі погодні умови, тактичні помилки та дії англійського флоту. Ця поразка стала символічним кінцем могутності Іспанської імперії.
Данило Ігнатенко
