Філіп I (1052–1108) — один із найсуперечливіших монархів раннього періоду династії Капетингів. Його правління припало на епоху, коли королівська влада у Франції була значно обмежена могутніми феодалами, але саме завдяки хитрій політиці, стратегічним союзам та часто аморальним методам Філіпу вдалося зміцнити королівські володіння.
Філіп народився у 1052 році в родині короля Генріха I та Анни Київської — доньки Ярослава Мудрого. У семирічному віці (1059 р.) він був коронований як співправитель батька, а після смерті Генріха у 1060 році формально став єдиним королем. Однак через малолітство регентство перейшло до Балдуїна V, графа Фландрії.
Повноліття Філіпа (1066 р.) збіглося з початком його активної політичної діяльності. Першим успіхом стало отримання графства Гатіне — стратегічно важливої території, яка з’єднала королівські володіння в долині Сени з землями навколо Парижа, Мелюна та Орлеана.
Політика щодо Нормандії та феодальних конфліктів
Однією з головних проблем Філіпа I було зростання могутності Нормандії, яка під владою Вільгельма Завойовника стала серйозною загрозою для королівської влади. Після смерті Вільгельма (1087 р.) Філіп підтримав його слабкого сина Роберта Куртоза проти іншого сина, Вільгельма II Руфуса, короля Англії.
Метою Філіпа було:
- Запобігти об’єднанню Нормандії та Англії під одним правителем.
- Ослабити нормандських герцогів, підтримуючи внутрішні конфлікти.
Однак, коли Роберт Куртоз виявився нездатним до ефективного правління, Філіп змінив тактику, намагаючись використати ситуацію для збільшення власного впливу.
Конфлікт із папством та скандальний шлюб
Однією з найбільш суперечливих сторін правління Філіпа I була його церковна політика. Він відкрито практикував симонію (продаж церковних посад), що викликало обурення папства. Ситуація загострилася після його зв’язку з Бертарадою де Монфор — дружиною Фулька IV, графа Анжуйського.
Папа Урбан II у 1095 році відлучив Філіпа від церкви, що значно підірвало його авторитет. Хоча король формально розірвав стосунки з Бертарадою, фактично вони продовжували жити разом, що призвело до повторного відлучення.
До кінця життя Філіп страждав від ожиріння, що зробило його нездатним до активної політики. У 1107 році його син Людовик VI фактично взяв на себе управління королівством.
Данило Ігнатенко
