Джеймс Ерл «Джиммі» Картер народився 1 жовтня 1924 року в містечку Плейнс, штат Джорджія, США. Його батько, Ерл Картер, був власником складу арахісу та членом законодавчого органу штату Джорджія, а мати, Ліліан Горді Картер, працювала зареєстрованою медсестрою й згодом стала волонтеркою Корпусу миру в Індії. Картер здобув освіту у Південно-Західному коледжі Джорджії та Технологічному інституті Джорджії, а згодом вступив до Військово-морської академії США в Аннаполісі, яку закінчив у 1946 році.
Військова служба та сімейне життя
Після закінчення академії Картер розпочав кар’єру у Військово-морських силах США. Він п’ять років служив на підводному флоті й готувався до служби на атомному підводному човні «Сіволф». Проте в 1953 році, після смерті батька, Джиммі Картер пішов у відставку та повернувся до рідного Плейнса, щоб взяти на себе управління сімейною арахісовою фермою. У 1946 році він одружився з Розалін Сміт, з якою прожив понад 70 років у міцному шлюбі.
Початок політичної кар’єри
Картер розпочав громадську діяльність із участі в місцевій раді освіти. У 1962 році він здобув перемогу на виборах до сенату штату Джорджія від Демократичної партії, а в 1964 році був переобраний. У 1966 році зазнав поразки у перегонах за губернаторське крісло, після чого звернувся до євангельського християнства, ставши відродженим баптистом.
У 1970 році Джиммі Картер переміг на виборах і став губернатором штату Джорджія. Хоча його кампанія зберігала відлуння сегрегаціоністської риторики, у своїй інавгураційній промові він чітко заявив: «Час расової дискримінації минув». На посаді губернатора Картер провів масштабну адміністративну реформу, реорганізувавши державні інституції, запровадив суворіші бюджетні процедури й відкрив уряд для жінок і чорношкірих американців. Завдяки цьому він здобув національне визнання та з’явився на обкладинці журналу Time як обличчя «Нового Півдня».
Президентство у період викликів
У 1976 році Картер здобув перемогу на президентських виборах, ставши 39-м президентом США. Його каденція тривала з 1977 до 1981 року й припала на період складних внутрішніх та зовнішньополітичних криз. Серед них — енергетична криза, зростання інфляції, іранська революція та захоплення американських заручників у Тегерані. Картер запам’ятався як політик, що намагався діяти чесно й морально, але часто зазнавав критики за неефективність у вирішенні нагальних проблем.
Водночас президент доклав зусиль до роззброєння, підтримки прав людини та дипломатичних ініціатив. Найвизначнішим досягненням стала участь у підписанні Кемп-Девідських угод 1978 року між Ізраїлем і Єгиптом — мирна домовленість, яка припинила тривалий конфлікт між двома країнами.
Поразка та нове покликання
Попри важливі досягнення, Картер зазнав нищівної поразки на виборах 1980 року від Рональда Рейгана. Після завершення президентства він не відійшов від активного життя, а навпаки — зосередився на правозахисній і гуманітарній діяльності. У 1982 році він заснував Carter Center, який займається сприянням демократії, боротьбою з бідністю та моніторингом виборів по всьому світу.
У 2002 році за свою багаторічну миротворчу й гуманітарну діяльність Джиммі Картер був удостоєний Нобелівської премії миру. Його діяльність у постпрезидентські роки слугувала прикладом
Джиммі Картер помер 29 грудня 2024 року у рідному місті Плейнс, Джорджія, на 101-му році життя. Його спадщина полягає не лише у спробах морального лідерства в період політичної нестабільності, а й у стійкому прагненні до миру, справедливості та гідності для всіх людей.
Данило Ігнатенко
