Диво Жінка – це фільм 2017 року про першу супергероїню кіновсесвіту DC від американської режисерки Петті Дженкінс. Кіно вийшло вийшло хорошим проектом, але не шедевром. В ньому зберігається баланс між комедійними і драматичними елементами. Ізраїльська актриса Галь Гадот вдало підходить для ролі надсильної, прекрасної амазонки, наповнюючи фільм наївністю, легкістю, світлістю. Кіно вийшло кращим за попередні проекти DC: «Загін Самогубць», «Людина зі сталі», «Бетмен проти Супермена», «Ліга Справедливості». «Диво-жінка» Петті Дженкінс створювалася з задоволенням в процесі зйомки.
Незважаючи на феміністичні заяви, кіно вийшло не без недоліків. Головна його цінність – це Галь Гадот. Їй вдаються і комедійна роль, і драматична гра, і бойові сцени. Вона гарно взаємодіє з своїм екранним партнером Крісом Пайном. Її Диво-жінка добра, розумна, харизматична, красива. Інші актори мають мало екранного часу. Весь фільм варто дивитися через шарм Галь Гадот. Кіно Петті Дженкінс не дотягує до «неканонічної», авторської екранізації (трилогії) коміксів DC Крістофером Ноланом, «Бетмена» (1989 року) від Тіма Бартона.
Слабкістю фільму є його фінал, головний злодій з метою знищити світ, легко відгадуванні сюжетні повороти та ін. Сильними сторонами «Диво-жінки» назвемо: чудову музику композитора Руперта Грегсона-Уільямса, операторську роботу Метью Дженсена. В кіно Петті Дженкінс, інколи проминають думки про агресивну людську природу, вину за насилля, дискримінацію.
Майже робиться висновок, що не Абсолютне зло винне в ненависті, а примітивність і невігластво «людини розумної». Представники людства, самі знищують собі подібних, розпочинають світові війни. Ці фрази могли створити цілісні висновки про людську відповідальність, якби не Бог Війни, який спокушає невинних людських істот.
«Диво-жінка» не тільки хороший блокбастер, вона майже хороший фільм. Героїня Галь Гадот стане прототипом для наслідування молодих дівчат. Це не найгірша модель, адже вона є гарно жінкою, постійно допомагає іншим, проявляє розум, не втрачає надії на краще, з почуттям гумору і емоційною наповненістю.
Диво-жінка є кроком вперед, порівняно з Беллою з «Сутінків», Анастейшею з «50 відтінків сірого», «Беатрис» з Дівергента. Режисерка створила цікавий проект, але Галь Гадот вдихнула в супергероїню в костюмі з коміксів нове життя, наповнила її шармом і харизмою. Псує цілісність «Диво-жінки» пафосний лиходій Арес, тупість ворогів, комп’ютерний фінальний бій. Кіно Петті Дженкінс хороший фільм, воно старається бути самобутнім твором, хоч залишається скоріше якісним блокбастером, а не мистецтвом.
