Династія Ягеллонів — це родина монархів, яка у XV–XVI століттях керувала Польщею, Литвою, Богемією та Угорщиною, створивши одну з найвпливовіших держав того часу. Їхня історія — це приклад династичної майстерності, політичного компромісу і територіальної експансії, яка сформувала мапу Центрально-Східної Європи.
Заснування династії
Історія Ягеллонів почалася з об’єднання Польщі та Литви. У 1386 році великий князь литовський Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою, прийняв християнство і став королем Польщі під іменем Владислав II Ягайло. Цей союз заклав основи для польсько-литовської федерації, яка стала однією з найпотужніших держав Європи. Об’єднані сили двох країн здобули визначну перемогу над Тевтонським орденом у битві під Грюнвальдом (1410 р.), що зміцнило їхні позиції в регіоні.
Розширення влади
Попри внутрішні суперечності, династія змогла уникнути розколу. Наприкінці XV століття вона поширила свій вплив на Угорщину та Богемію. Владислав III Варненчик, син Владислава II Ягайла, став королем Угорщини, а його брат Казимир IV утвердив свою владу у Литві. Казимир IV також доклав значних зусиль для зміцнення центральної влади та розширення територій. Під його керівництвом Польща вийшла переможцем у Тринадцятилітній війні проти Тевтонського ордену (1454–1466 рр.), що принесло значні територіальні здобутки.
Культура і політика
Ягеллони сприяли розвитку культури й науки. У період їхнього правління в Польщі і Литві розвивалися ренесансні ідеї, будувалися університети, зокрема Ягеллонський університет у Кракові, який став одним із провідних наукових центрів Європи. Політична система була заснована на компромісі між монархією і шляхтою, що гарантувало певну стабільність у державі, хоча й обмежувало владу королів.
Загрози і падіння династії
Слабкість монархії стала очевидною у XVI столітті, коли польсько-литовська держава почала втрачати свої позиції під натиском сусідніх держав. Сигізмунд I Старий та його син Сигізмунд II Август намагалися зберегти єдність країни і відновити її вплив, але зовнішні конфлікти та внутрішня боротьба послабили федерацію. Останній монарх династії — Сигізмунд II Август — уклав Люблінську унію (1569 р.), яка об’єднала Польщу і Литву в Річ Посполиту, але його смерть у 1572 році без спадкоємців поклала край династії Ягеллонів.
Данило Ігнатенко
