Діонісій Галікарнаський (процвітав бл. 20 р. до н. е., Галікарнас, Карія, Мала Азія, нині Туреччина) — грецький історик і педагог риторики, відомий як автор однієї з найцінніших праць з ранньої історії Риму. Його роботи мають важливе значення для вивчення римської історії та розвитку риторичного мистецтва.
Історія Риму
Найвідомішою працею Діонісія є «Rhōmaïke archaiologia» («Римські старожитності»), що розглядає історію Риму від його витоків до Першої Пунічної війни. Хоча твір створено з явною проримською позицією, він відзначається ретельним дослідженням фактів і є одним із найважливіших джерел разом із працями Лівія. Діонісій емігрував до Риму у 30 році до н. е., і його історія, спрямована на виправдання римлян перед греками, почала поширюватися у 7 році до н. е.
З 20 книг «Римських старожитностей» повністю збереглися лише перші 11, охоплюючи період до 441 року до н. е. Відомо, що Діонісій використовував цю працю не лише як історичне джерело, а й як приклад демонстрації риторичних принципів.
Літературна критика та риторика
Окрім історичних досліджень, Діонісій активно працював як літературний критик. Його тритомне есе «Peri mimēseos» («Про наслідування»), збережене у фрагментах, значно вплинуло на римського ритора Квінтіліана. Він також написав ряд есе про аттичних ораторів IV століття до н. е. — Лісія, Ісократа, Ісея та Демосфена, у яких відзначав римських письменників за відмову від елліністичних азіатських моделей на користь класичних авторів, відстоюючи принципи аттицизму.
Особливу увагу Діонісій приділяв історикові Фукідіду, аналізуючи його стиль та методику викладу у спеціальному есе й листі до свого друга Аммея. Його есе «Peri syntheseos onomaton» («Про розташування слів», часто цитоване під латинською назвою De compositione verborum) є єдиною збереженою стародавньою працею, присвяченою порядку слів.
Діонісій Галікарнаський вважається посереднім істориком за точністю фактів, але першокласним літературним критиком і ритором. Його роботи демонструють глибоке розуміння стилю авторів, історичного контексту та мистецтва слова, що робить його спадщину цінною для дослідників історії Риму та класичної риторики.
Данило Ігнатенко
