Слово спорт походить від старофранцузського desport – розвага, гра. Його мета – показ швидкості, сили, витривалості, спритності для перемоги над суперником, обов’язковим  є наявність судді і правил. Бойове мистецтво не є способом розважання. Людина, яка займається бойовим стилем, намагається продовжувати в ньому практикуватись до самого останнього дня свого життя. Спорт в основному призначений для дітей і молодих, він не ставить цілі після 45-50 років продовжувати тренуватися.

Бойове мистецтво допомагає покращити здоров’я, навчає самозахисту, вдосконалює  тіло і волю людини. Воно поєднує в собі елементи конфуціанства, дзен-будизму та даосизму. Шанобливість до майстра (сифу в китайській і сенсей в японських культурах) є основою східних єдиноборств. Щоб чогось навчитись, людина повинна бути вірною порадам наставника, ввічливою, наполегливою, скромною, уважною. В процесі років тренувань – учень навчається бути витривалим, терпіти фізичний біль, травми і т. д.

Вивчаючи бойові мистецтва, людина має шанс стати кращою. В основу бойових стилів покладені такі принципи: людяність, честь, чесність, вірність. Зал для заняття єдиноборствами з китайської та японської мови перекладається «місце для знаходження шляху», тут по правилах не можна лежати, розвалюватись, нахабно поводитись, зневажати своїх колег, надмірно говорити.

Парадоксальним в бойовому стилі є ненасилля та милосердя, але присутні в ньому готовність покалічити суперника в самозахисті. Використовувати бойові приойми на повну силу дозволяється тільки тоді, коли виникає смертельна загроза вашому життю або життю близьких вам людей. Карате, ушу, тхеквандо, дзю дзюцу, айкідо та ін. східні бойові стилі виховують гуманну, відповідальну, стриману, сміливу, справедливу особистість.

Бойове мистецтво варто охарактеризувати всім відомим символом інь та ян. Він означає єдність і боротьбу протилежностей. Зв’язок легкого духу, який на сході є союзом мислення, емоцій, волі та твердого матеріального тіла утворює рівновагу особистості. Цілісна особа сифу чи сенсей – це певний ідеал, зразок для наслідування, розвитку. Вдосконалення відбувається все життя, від початку входження в світ бойового єдиноборства до останнього подиху, де б не застала смерть.

The post Коротко про Бойове мистецтво first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Повернувся з досить вдалої поїздки до Японії, яка принесе нам багато користі в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Оцінивши ситуацію з громадською безпекою, я доручив скасувати надзвичайний стан вчора [20 березня 2018, ред.] опівночі», зазначив лідер Шрі Ланки Майтріпала Сіріс у приватному мікроблозі соціальної мережі «Twitter».

Нагадаємо, що у зв’язку із соціально-релігійною напругою, що привела до загострених сутичок, безладу та протистоянь для запобігання насилля та кровопролиття серед громадськості,  6 березня 2018 року, державний уряд запровадив режим надзвичайного стану.

За попередньою інформацією місцевих та світових ЗМІ, окремі  спалахи насильства між буддиською та ісламською стороною конфліктної ситуації  з самого спочатку були зафіксовані в місті Дигало, однак надалі поширились на інші частини Шрі-Ланки.  У зв’язку з напруженістю в соціумі, в окремих районах була введена комендантська година, з метою охорони правопорядку розгорнуто додаткові підрозділи правоохоронних органів і мілітаризованих огрупування.

Шрі-Ланка, що складається з 21-го мільйону громадян, на 70% охоплює прихильників буддизму; мусульмани ж виступають в якості однієї з найкрупніших релігійний меншин і включає в себе 10% від загальної кількості населення.

The post На території Шрі-Ланки скасували надзвичайний стан через релігійні сутички first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Автори рекламного сюжету, щоб привернути увагу для збуту своєї продукції, обрали релігійну тематику в усій конфесійній строкатості поєднавши це зі спортивною тематикою. Нагадаємо, що Toyota є партнером олімпійських та параолімпійських ігор у США.

Як повідомляє медіа портал «Іслам в Україні», початок відео сюжету презентований іудейським рабином, котрий нашвидкуруч поспішає до керма автомобіля забираючи протестантського пастора, який спостерігаючи за годинником завершує службу і сідає в салон. Двоє, запізнюючись на футбольний матч, забирають по дорозі мусульманського імама, який також провів богослужіння у мечеті. Вже втрьох разом поспішають забрати буддійського ламу. Прийшовши на стадіон із запізненням, католицькі черниці обвинувачують усіх в не пунктуальності і роблять зауваження «вболівальникам». Кожен з представників конфесії робить зауваження один одному посилаючись на недолугість. Однак усі четверо вболівають за одну футбольну команду і цим разом пізнають свою близькість та єдність.

Екуменічне «ми всі – одна команда» звучала як кульмінаційна квінт есенція усього рекламного ролику. Як стверджує віце-президент компанії Toyota Marketing Ед Лаукс, така нова рекламна ідея у популяризації до того ж відомого бренду «безпрецедентна можливість для нашої команди…ділитись посланнями про єдність, дружбу, різноманітність та наполегливість».

Як зауважує маркетологічна група з питань ринку збуту, концепція рекламного відео, в якому «вирішились» усі питання міжконфесійної конфліктності презентує чергову тезу для самоусвідомлення значущості стати ближче один до одного. У концепції відео переплились тісно людська недосконалість, разом з релігійною палітрою, в якій не зважаючи на різноманітність, можна побачити єдину мету, ентузіазм, дружбу та спільні подолання труднощів.

Як повідомляє інформаційний ресурс «AdAge», хвилинний рекламний ролик оприлюднено 4 лютого 2018 року.

The post Автоконцерн Toyota об’єднав світові релігії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Крім сценарія, в фільмі чудова музика і операторська робота. Непогана акторська гра доповнює сюжет. Бернардо Бертолуччі знімав життя в Бутані, Непалі, глядачам показують знамениту ступу Боднатх, фортецю-монастир Рінпунг-дзонг. Цей фільм можна сміливо рекомендувати всім, хто цікавиться релігієзнавством, буддійсьською культурою, традиціями народів, які проживають в Гімалаях і т.д

Особливою окрасою маленького Будди є демонстрація створення малюнка мандали (тібетське сакральний символ). Монахи ретельно і послідовно з допомогою кольорових порошків створюють на твердій поверхні відображення універсуму (макрокосма). В ньому присутні герої буддійсьської традиційної космології: боги, демони, будди, люди, тварини. Зображення довго робиться, а потім знищується. Для більшості людей, цей ритуал здається дивним, насправді він є втіленням буддійської ідеї анітьї (непостійності, швидкоплинності всього існуючого в Всесвіті). Цим самим демонструється короткочасність зовнішніх проявів, незважаючи на їхню потворність, чи навіть красу.

Бернардо Бертолуччі гарно  з деталізацією показує історія життя царевича Сіддхартхи Гаутами. Тут  згадується розкішне життя юнака в палацах, його пошуки, аскетична надмірність після того, як він залишив царство і багатство. Перед нашими очима з’являються прекрасні й небезпечні джунглі. Демонструються спокуси Сіддхартхи, деякі міфічні буддійстські персонажі. Завершується історія просвітленням колишньої людини. Він став Буддою, отже розірвав коло сансари (світ страждання і перероджень).

Крім цих подій режисер показує радості дитинства трьох обраних. Переживання і сумніви батьків головних героїв, адже ті виросли в інших традиціях. Фільм дивує гумористичними елементами. Головний буддійський монах, який займався пошуками свого реінкарнованого вчителя вийшов людяним. Він не тільки переймався своєю місією, але і полюбив трьох різних дітей, які були обраними. Кінець кіно розкривати ми не будемо, щоб не зіпсувати враження від перегляду хорошого твору режисера. Бернардо Бертолуччі – це один з великих творців фільмів, а його «Маленький Будда» є однією з спроб розкриття буддійського світогляду в кінематографі.

The post Маленький Будда (Little Buddha ). Розповідь про життя Сіддхартхи Гаутами і традиції ламаїзму first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Кіно вийшло в 2003 році, отримало 5 нагород кінофестивалю в Локарно (Швейцарія), приз глядацьких симпатій Міжнародного Кінофестивалю в Сан-Себастіані (Іспанія).

Творіння Кім Кі Дука характеризується неперевершеною естетичністю, яка проявляються в красі та короткочасності весни, літа, осені, зими.

Актори в цьому кіно показують хорошу гру. Операторська робота заслуговує різноманітних похвал. Особливими персонажами є природа і музика, вони постійно взаємодіють одна з одною. Фільм починається і закінчується стосунками вчителя і учня.

Режисер демонструє  коло страждань – сансару. Люди в ньому живуть, намагаючись пізнавати світ і осягати його красу. В наслідок головних буддійстських клеш (причини занепокоєності): невігластва, пристрасті, яка переходить в хтивість, агресії виникає  незадоволеність (фрустрація).

Через правильне зосередження, співстраждання до оточуючих (каруна), правильні зусилля людина приходить до долання своїх безмірних бажань, що яскраво ілюструє цей фільм. Кім Кі Дук розкриває один з елементів буддизму – анітью (непостійність і мінливість існуючого).  Кадри «Весни, літа, осені, зими і знову весни» з однієї сторони уповільнюються, ти самим показуючи  краєвиди природи в усій красі: небо, річку, ліс, хмари, а потім вони швидко змінюються,  зосереджуються на емоціях людей, так режисер втілює на екрані кшанікаваду (буддійстську теорію миттєвості).

Всі безмірні бажання (афекти, емоції) : невігластво, заздрість, агресія, страх, хтивість примушують героїв страждати, порушуючи свою внутрішню гармонію. Тільки коли музика і природа взаємодіють, а персонажі не заважають потокові життя страждання проходить.

Кіно не показує буддійстське поняття нірвани, як певний потойбічний феномен. Вона присутня тоді, коли герої пізнають красу оточуючого світу, тоді вони не впадають в сансару.

Нірвана ж проявляється всюди, де є співстраждання, осмислення, самоспостереження без затуманення своєї свідомості клешами.

Тарас Клок

The post Фільм весна, літо, осінь, зима і знову весна (Bom yeoreum gaeul gyeoul geurigo bom). Втілення буддистських елементів на великому екрані first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Вони проводили від 4 до 2 років в Китаї, вчилися в чанських майстрів, а потім переносили знання, вчення наставників на землю Японії. Інколи дзен поділяють на школу сото і школу Ріндзай, але більшість буддійських послідовників не погоджуються з такою класифікацією.

Особливістю дзен-буддизма гармонійний синтез ідей даосизму, цінностей китайської культури і трансформація їх в унікальну релігію, яка розвивалася на Японських островах. Слово «дзен» означає споглядання, зосередження, так називається духовна практика в цьому напрямі буддизму. Основні елементи вважаються такими: саторі (миттєве просвітлення); дзадзен (зосередження сидячи); передача вчення від вчителя до учня; ненасилля; інтуїтивне сприйняття; юген (прихована краса глибини в зовнішніх проявах); працелюбність; вабі-сабі (скромна простота); парадоксальні задачі (коани); вторинність буддійських писань.

Майстри дзен-буддизма часто виражалися надто парадоксально, могли несподівано крикнути, вдарити, інколи використовували гумор. Ціль була в тому, щоб вивести учнів з зони комфорту, навчити терпінню і співстражданню.  В культурі Японії, релігія дзен здійснила надзвичайний вплив. Вона злилася з традиційною каліграфією; живописом; музикою (гра на флейті сякухаті); бойовими єдиноборствами, чайною церемонією, вирощуванням карликових дерев бонсай, «творення саду каменів»; кюдо (стрільба з лука); хоку (тривірші) та ін.

З 50-тих і 60-тих років XX століття вона почала проникати в Європу, Америку. Такі відомі науковці, філософи, психологи: Карл Юнг, Карен Хорні, Еріх Фром, Алан Уотс писали дослідження по дзен-буддизмі. Дзен став невіддільною частиною частиною творчості: Джека Керуака, Олдоса Хакслі, Джерома Девіда Селінджера, Роберта Желязни, Урсули Ле Гуін, Віктора Пелєвіна.

Дзен-буддійстські мотиви присутні в кінематографі: «Сім Самураїв» Акіри Куросави; «Сталкер» Андрія Тарковського; «Зоряні Війни» Джорджа Лукаса; «Матриця» (тоді ще братів Вачовських); «Бійцівський клуб» Девіда Фінчера; «Вбити Білла» Квентіна Тарантіно. В XXI столітті дзен є однією з найбільш популярних течій буддизму в світі.

Тарас Клок

The post Коротко про дзен-буддизм first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Cвященнка книга буддистів була записана на пальмових листках, вона отримала назву «Трипітака» або «Тіпітака» (три кошики).

Основні елементи буддизму такі: швидкоплинність всього існуючого, серединний спосіб життя, чотири благородні істини, восьмиступеневий шлях до нірвани. Сідхартха Гаутама був з княжої родини, до 29 років жив в розкоші, згодом ще 6 – 7 років провів в найстрогішому аскетизмі, він зрозумів, що крайнощі не приводять до добра, тому найкращий варіант зберігати середину (в текстах дається образ струни, якщо вона недотягнута, то звуку не буде, якщо ж перетягнута, музика не буде лунати).

Чотири благородні істини такі: 1. Життя, яке ми проводимо, веде до «Дукха» страждання (фрустрація, незадоволеність, занепокоєння, хвилювання); 2. Існує причина страждання – це трішна або танка спрага (безмірні бажання); 3. Тільки подолавши безмежні бажання ми зможемо звільнитися від страждань; 4. Вісім сходинок приведуть до нірвана (пробудження) і перемоги над стражданням: 1) правильні погляди; 2) правильні наміри; 3) правильна мова; 4) правильні дії; 5) правильний спосіб життя; 6) правильні зусилля; 7) Правильне усвідомлення; 8) правильна увага.

Згодом буддизм почали розділяти на хінаяну (малу колісницю) напрям, який вважає каноном тільки «Трипітаку», або тхеравада (вчення старійшин) і махаяну (велику колісницю) – течія, яка визнає не тільки тіпітаку, але й пізніші буддійські сутри (книги): Праджняпарамітра-сутра, Атамскара-сутра та ін. В багатьох підручниках вважається хінаяна більш аскетичною в порівнянні з махаяною, аде таке твердження застаріле. Найпопулярнішими течіями буддизму зараз є школа Карма-кагью, Дзен-буддизм, Школа Чистої Землі та ін. Він поширювався з північної Індії до Шрі-Ланки, через Непал, Бутан, Тібет, М’янму, Тайланд, Китай, Корею, Японію, В’єтнам, Монголію. Так давнє вчення Сідхардтхи Гаутами трансформувалося в світову релігію.

Тарас Клок

The post Коротко про Буддизм first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.