Каллімах (бл. 305 — бл. 240 р. до н. е.) народився у Кірені — великому культурному центрі Північної Африки, який у елліністичну добу зберігав тісні зв’язки з грецьким світом. Походив із родини, що мала освітні традиції, тому з юності був знайомий із поетикою та риторикою. Рання освіта сформувала у ньому зацікавлення міфологією, історичною пам’яттю та мовною точністю, які згодом визначили його стиль.
Молодий Каллімах переїхав до Александрії — інтелектуальної столиці елліністичного світу, де поєдналися традиції грецької науки, єгипетської культури й нових форм літератури. Тут він увійшов до кола авторів, близьких до двору Птолемеїв. Птолемей II Філадельф доручив йому роботу в Александрійській бібліотеці — найбільшій збірці текстів античності, що стала основою для розвитку філології й критичної науки. Служба у бібліотеці перетворила Каллімаха на одного з найосвіченіших авторів свого часу.
У стінах цієї установи він створив масштабний каталог рукописів — «Пінакес», де вперше було систематизовано знання про всі відомі тексти та їхніх авторів. Ця праця справила великий вплив на подальший розвиток бібліографії та античної науки, хоч до нашого часу збереглися лише фрагменти. Водночас бібліотечна робота надала поетові доступ до широкого кола джерел, що дозволило сформувати тонкий літературний стиль, побудований на ерудиції, між текстових зв’язках та інтелектуальній грі.
У Александрії Каллімах став одним із провідних представників нової поетики, яка протиставляла лаконічність і вишуканість громіздким епічним формам. Він наполягав, що короткий вірш може містити не менше сенсу, ніж об’ємна поема, якщо його структура точна, а образи витончені. Такий підхід згодом перейняли римські поети, зокрема Катулл і Проперцій.
Популярність Каллімаха зростала протягом усього життя. Його часто цитували пізньоантичні граматики, а відкриття єгипетських папірусів у XIX–XX століттях засвідчило масштаб його впливу. Жоден грецький автор, окрім Гомера, не залишив такого сліду у літературній традиції.
Помер Каллімах близько 240 року до н. е., але його стиль став своєрідним еталоном ученого поета елліністичної доби.
Данило Ігнатенко
