Евріпід — один із найвпливовіших поетів класичної Греції, представник пізньої аттичної трагедії та останній із трьох великих драматургів афінської сцени. Він народився близько 484 року до н. е. в Афінах у родині Мнесарха або Мнесархіда та жінки на ім’я Кліто. Пізні анекдоти приписували йому просте походження, проте свідчення часу вказують на заможний стан сім’ї, що дав йому можливість отримати ґрунтовну освіту та сформувати інтелектуальні інтереси, які надалі визначили характер його творчості.
Першу участь у драматичних змаганнях Евріпід отримав 455 року до н. е., а першу перемогу — у 441 році. Попри значну кількість створених п’єс, він здобув лише кілька офіційних перемог, але його творчість викликала постійну увагу аудиторії та поетів-сучасників. Арістофан охоче використовував образ Евріпіда у своїх комедіях, що свідчить про популярність і вплив трагедіографа.
Про ранні роки відомо небагато. Йому приписують інтелектуальне оточення філософів і софістів, серед яких називають Протагора та Анаксагора.
Єдиним задокументованим елементом його публічної діяльності стала участь у дипломатичній місії до Сиракуз. Особисте життя Евріпіда оповите легендами: пізні джерела створили образ невдалих шлюбів та сімейних негараздів, хоча достовірними є лише згадки про дружину Мелітону та трьох синів, один із яких міг брати участь у завершенні п’єс батька.
У 408 році до н. е. Евріпід залишив Афіни та вирушив до Македонії, прийнявши запрошення царя Архелая. У новому оточенні його творчість здобула пошану та визнання. Драматург помер у 406 році до н. е. у Македонії, де його пам’ять шанували як одного з найвидатніших поетів еллінського світу.
