Багерхат, місто, південно-західний Бангладеш, розташоване неподалік від річки Бхайраб, є одним із найвизначніших історичних центрів країни. Це місто поєднує в собі культурну спадщину, архітектурну велич XV століття та сучасне сільськогосподарське життя, що робить його унікальним у контексті історії Південної Азії.
Історичне походження та заснування міста

Багерхат має давнє коріння, пов’язані з діяльністю мусульманського святого та державного діяча Хазрата Хан Джахан Алі — піонера XV століття, який розпочав освоєння регіону Сундарбан, розташованого в південній дельті річки Падма (Ганг). Під його керівництвом місто перетворилося на важливий адміністративний і духовний центр. Саме тут він заснував численні громадські споруди, мечеті та громадські водойми, які стали свідченням високого рівня містобудівної культури того часу.
Після смерті Хан Джахан Алі в Багерхаті було зведено його мавзолей — один із найшанованіших пам’ятників ісламської архітектури в Бангладеш. Поруч із ним знаходиться й знаменита мечеть Сат Гумбаз (з бенгальської — “Сімдесятикупольна”), споруджена близько 1459 року. Вона є не лише культовою спорудою, а й видатним зразком середньовічної архітектури Бенгалії, де поєднано масивні кам’яні конструкції, гармонійну симетрію та унікальне планування.
Комплекс мечетей і мавзолеїв Багерхата демонструє розквіт мусульманського зодчества XV століття. Архітектура міста поєднує місцеві традиції з впливами ісламського мистецтва, що прийшло до Бенгалії разом із переселенцями та завойовниками з Північної Індії. Будівлі вирізняються характерними цегляними куполами, багатими декоративними орнаментами та ретельно продуманою системою водопостачання. Саме завдяки цим історичним пам’яткам Багерхат став одним із перших міст Південної Азії, внесених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1985 році. Це визнання підтвердило виняткову цінність міста як архітектурного комплексу, що зберіг унікальний зразок ісламської урбаністичної культури середньовічного Бенгальського султанату.
Багерхат є не лише археологічною перлиною, а й символом культурної тяглості регіону. Його архітектурні пам’ятки втілюють синтез духовності, мистецтва та інженерного мислення, притаманного середньовічному Бенгалійському султанату. Місто Хан Джахан Алі стало зразком того, як релігійна віра та прагнення до розвитку можуть створювати культурні осередки, здатні пережити століття.
Данило Ігнатенко




