Алкман (розквіт у VII столітті до н. е., Спарта, Греція) — один з перших грецьких поетів, що писав хорову поезію. Його твори написані доричною мовою, близькою до лаконського діалекту, яким розмовляли у Спарті. Він жив у той час, коли Спарта відрізнялася активне культурне життя, зокрема у сфері музики, співу та релігійних обрядів.
Поезія Алкмана була пізніше поділена вченими з Александрії на шість книг, але майже всі вірші втрачено. Збереглися лише окремі фрагменти. Найдовший з них — це парфеней, тобто хорова пісня для дівчат. Його знайшли в Єгипті на папірусі I століття. Цей твір, ймовірно, виконувався під час релігійного обряду посвяти дівчат у доросле життя. У поемі описано дівчат, їхній вигляд і поведінка. Відомо також, що існував вірш із загадковою назвою «Жінки-пірнальниці», який, можливо, займав цілий папірусний сувій, але його зміст не дійшов до нас.
Алкмана вважають одним з перших авторів любовної поезії. Про це свідчить візантійський словник Суда, в якому його названо автором любовних віршів. Особливою рисою його творчості є глибока увага до природи. Він порівнює поетичну творчість з наслідуванням природних звуків, зокрема співу птахів, і вбачає в цьому джерело мистецтва. В одному з фрагментів він зображує, як світ засинає: затихають звуки, вщухає рух, і все живе занурюється в спокій. Цей образ сплячого світу надихав таких поетів, як-от Вергілій, Аріосто, Тассо й Гете, зокрема в його «Нічній пісні мандрівника».
Через незвичайний стиль його поезії в античності існувала думка, що Алкман не був спартанцем, а походив з міста Сарди в Лідії (сучасна Туреччина). Проте сучасні дослідники вважають, що він жив і працював саме в Спарті, яка на той час мала розвинене мистецьке життя.
Данило Ігнатенко
