Агамемнон, за грецькою легендою, був царем Мікен або Аргосу. Його походження пов’язане з династією Атрідів: він був сином (або, за іншими версіями, онуком) Атрея, правителя Мікен, та його дружини Аеропи. Братом Агамемнона був Менелай, майбутній цар Спарти.
Після того як Атрея вбив його племінник Егісф, сини Атрея — Агамемнон і Менелай — втекли до двору царя Спарти Тіндарея. Тут вони знайшли не лише притулок, а й політичну підтримку: Менелай одружився з Єленою, дочкою Тіндарея, а Агамемнон — з її сестрою Клітемнестрою. Від цього шлюбу народилися син Орест і три доньки: Іфігенія (також відома як Іфіанасса), Електра (Лаодіка) та Хрисофеміда.
Згодом Менелай успадкував трон Спарти, а Агамемнон повернув собі владу над Мікенами, відновивши становище свого роду.
Роль у Троянській війні
Агамемнон відіграє центральну роль у подіях Троянської війни. Коли Паріс, син троянського царя Пріама, викрав Єлену, дружину Менелая, Агамемнон закликав грецьких володарів об’єднатися для походу проти Трої. Він сам забезпечив сто кораблів і був обраний головнокомандувачем спільного війська ахейців.
Проте ще до початку війни флот затримався в порту Авліда через безвітря чи зустрічні вітри, послані Артемідою. За переказами, богиня розгнівалася на Агамемнона, і щоб умилостивити її, йому довелося принести в жертву власну доньку Іфігенію. Цей епізод став одним із найбільш трагічних у міфології, оскільки поєднував мотив жертовності з божественним гнівом.
Загибель Агамемнона
Після падіння Трої Агамемнону дісталася Кассандра, дочка Пріама, яка була відома даром пророцтва. Однак повернення царя в Мікени обернулося трагедією. За час його відсутності Клітемнестра вступила у зв’язок з Егісфом. Разом вони підготували змову та підступно вбили Агамемнона, Кассандру та його супутників.
У літературній традиції цей сюжет отримав численні варіації. Зокрема, в трагедії Есхіла «Агамемнон» Клітемнестра виступає головною виконавицею вбивства, хоча мотиви її вчинку пов’язують як із зрадою, так і з помстою за принесення в жертву Іфігенії.
Помста Ореста
Подальші події розгортаються навколо дітей Агамемнона. Його син Орест, за допомогою сестри Електри, повернувся до Мікен і здійснив помсту за смерть батька. Він убив Егісфа та власну матір Клітемнестру, чим завершив коло кривавої драми Атрідів.
Цей сюжет неодноразово осмислювався в грецькій літературі та став основою для трагедій Есхіла, Софокла та Евріпіда, формуючи один із найвідоміших міфологічних циклів про провину, жертовність і відплату.
Агамемнон у грецькій традиції постає як суперечлива постать. З одного боку, він — символ військової сили та влади, головнокомандувач ахейців у Троянській війні. З іншого — герой, чия доля виявилася трагічною через власні помилки та невблаганні дії богів. Його історія стала прикладом того, як особиста гординя й фатум поєднуються у визначенні людської долі в міфологічному світі еллінів.
Данило Ігнатенко
