ХХ століття почалося з глибоких соціальних і культурних змін. Війни, технічний прогрес і нові філософські течії змусили митців відійти від традиційного зображення реальності. Від сміливих кольорів фовізму до загадкових образів сюрреалізму — кожен із цих напрямків не просто вніс щось нове в мистецтво, а й змінив саме його сутність.
- Постімпресіонізм (кінець XIX – початок ХХ ст.)
Постімпресіоністи продовжили експерименти імпресіоністів, але пішли далі: вони не просто фіксували враження, а досліджували форму, колір і структуру. Ван Гог використовував експресивні мазки, Сьора розробив техніку пуантилізму, а Сезанн прагнув «перетворити імпресіонізм на щось міцне, як музейне мистецтво».
Відомі роботи:
– Ван Гог – «Зоряна ніч»
– Жорж Сьора – «Неділя на острові Гранд-Жатт»
– Поль Сезанн – «Гора Сент-Віктуар»
- Фовізм (1905–1910)
Назва руху походить від французького «fauve» («дикий звір») — так критики назвали художників за їх яскраві, агресивні кольори. Фовісти (Матісс, Дерен, Вламінк) не намагалися реалістично зображати світ — вони передавали емоції через контрастні барви.
Відомі роботи:
– Анрі Матісс – «Танець»
– Андре Дерен – «Гавань у Колліурі»
- Кубізм (1907–1920-ті)
Пікассо і Брак «розбирали» об’єкти на геометричні форми, показуючи їх одночасно з різних ракурсів. Вони відмовилися від перспективи, що зробило кубізм одним з найвпливовіших напрямків у мистецтві.
Відомі роботи:
– Пабло Пікассо – «Авіньйонські дівчата»
– Жорж Брак – «Скрипка і палітра»
- Футуризм (1909–1918)
Футуристи захоплювалися технікою, швидкістю і навіть війною. В їхніх роботах рух передавався через розмитість і накладення форм. Однак після Першої світової війни рух занепав через свою провійськову позицію.
Відомі роботи:
– Умберто Боччоні – «Унікальні форми простори в просторі»
– Джакомо Балла – «Швидкість автомобіля»
- Вортицизм (1914–1920-ті)
Британський відповідник футуризму, який поєднував механічні форми з абстракцією. Мистецтвознавець Віндем Льюїс та поет Езра Паунд створили журнал «Blast», де висловлювали ідеї руху.
Відомі роботи:
– Віндем Льюїс – «Взірцева збірка»
- Конструктивізм (1915–1930-ті)
Радянські митці (Татлін, Родченко) відкинули «мистецтво заради мистецтва» і створювали утилітарні об’єкти: від агітаційних плакатів до архітектурних проектів.
Відомі роботи:
– Володимир Татлін – «Пам’ятник Третьому Інтернаціоналу»
- Супрематизм (1915–1930-ті)
Казимир Малевич зводив мистецтво до простих геометричних форм. Його «Чорний квадрат» став символом абсолютної абстракції.
Відомі роботи:
– Казимир Малевич – «Чорний квадрат»
- De Stijl (1917–1930-ті)
Голландський рух, заснований Мондріаном і ван Дусбургом, пропагував чисті геометричні форми та основні кольори. Їхні ідеї вплинули на дизайн і архітектуру.
Відомі роботи:
– Піт Мондріан – «Композиція з червоним, синім і жовтим»
- Дадаїзм (1916–1920-ті)
Дадаїсти (Дюшан, Арп) висміювали традиційне мистецтво через абсурд і готові об’єкти (ready-made). Їхні роботи були протестом проти раціональності, яка, на їхню думку, призвела до війни.
Відомі роботи:
– Марсель Дюшан – «Фонтан»
- Сюрреалізм (1920–1960-ті)
Натхненний психоаналізом Фрейда, сюрреалізм досліджував підсвідомість, мрії та ірраціональне. Далі, Магрітт і Ернст створювали загадкові, містичні образи.
Відомі роботи:
– Сальвадор Далі – «Постійність пам’яті»
– Рене Магрітт – «Сила слова»
Модернізм розширив межі мистецтва, показавши, що воно може бути не лише гармонійним, а й провокативним, абстрактним або навіть абсурдним. Ці течії змінили не лише живопис і скульптуру, а й архітектуру, моду, дизайн і кіно. Їхні ідеї досі надихають сучасних митців.
Данило Ігнатенко
