У світі мистецтва, де традиції часом перетинаються з інноваціями, народжуються яскраві епохальні рухи, що революціонізують способи мислення та виразу. Один із таких рухів є супрематизм, втіленням якого стали твори видатного українського художника Казимира Малевича. Супрематизм відзначався радикальним підходом до абстрактного мистецтва, де геометричні форми відігравали ключову роль у створенні образу. Під впливом авангардних ідеалів та нових концепцій, Малевич змінив уявлення про мистецтво, відкидаючи традиційні норми та переконання у необхідності копіювання природи. Він ставав перед лицем фундаментальних питань мистецтва, схожих на ті, що цікавили поетів і літературних критиків. Відповіді на ці питання визначали нову еру в образотворчому мистецтві, відкриваючи шлях для абстракції і висвітлюючи глибоку сутність мистецтва як такого. У цій статті ми дослідимо піднесений світ супрематизму та його вплив на сучасну культурну парадигму.
Ключові ідеї
- Супрематизм, у якому застосовувалися елементарні геометричні форми, такі як квадрат, хрест і коло, досліджував ідею неевклідової геометрії, що кидала виклик логіці, створюючи ілюзію рухомих або плаваючих геометричних форм. Зусилля супрематистів, зокрема дублера Малевича Еля Лісицького, вплинули на розвиток пізніших авангардних шкіл, таких як конструктивізм, Баухауз та Де Стейл.
- Супрематисти шукали «нульовий ступінь» мистецтва, відображений у картинах «Чорний квадрат» і «Біле на білому», які акцентували увагу на зменшених геометричних формах і фактурі пофарбованої поверхні.
- Хоча супрематизм був суворим та розумним, він мав антираціональний тон, який був вдосконалений через Zaum, або «трансраціональну» поезію. Це не заважало науковим та математичним дослідженням у мистецтві.
- Хоча ідеалізм супрематизму не підходив для соціально-політичного конструктивізму, прірва між ними була подолана, завдяки таким особистостям, як Ель Лісицький, який поєднав основні ідеї обох рухів.
Початок супрематизму
Супрематизм, спочатку втіленням ідеї чистої геометричної абстракції, виник в руках одного чоловіка – художника Казимира Малевича, народженого в Києві. Покинувши кубофутуристичні нахили, Малевич розпочав перші супрематичні експерименти, які полягали у простих малюнках олівцем з чорним квадратом на білому тлі, що ніби «плив» по простору. У 1913 році Малевич приєднався до групи творців опери «Перемога над сонцем», яку вперше поставили у Петербурзі того ж року. Він відповідав за ескізи костюмів, що використовували прості геометричні форми та чорно-білий декор, а сцена мала форму простого квадрата. Малевич вважав, що завдяки редуктивній простоті опери вона стала першим проявом супрематизму, незважаючи на вплив кубофутуризму.
У 1914 році Володимир Марков опублікував теоретичний трактат «Принципи творчості в пластичному мистецтві: Фактура», де він розглядав фактуру як поверхневу особливість антиакадемічних творів мистецтва, що створює «шум» у свідомості глядача. Ця ідея сильно вплинула на Малевича, який сприймав фактуру як спосіб створення конфлікту у сприйнятті мистецтва. Малевич порівнював цей «шум» з несправним радіоприймачем, який перешкоджає сприйняттю гармонії твору. Ідея фактури також мала духовний вимір, представляючи спосіб увійти у сферу Божественного, залишаючи матеріальний світ. Таким чином, для Малевича творчий акт стимулював спробу відтворити досвід Божественного, щоб відновити духовне прозріння.
Етапи супрематизму
Під керівництвом Малевича супрематизм пройшов три фази – чорна, кольорова та біла. Кожен етап представляв картини, що досліджували різні геометричні комбінації, але кожен був пов’язаний з ідеальною формою Малевича – квадратом. Як відзначає історик Дж. В. Харінгтон, Малевич концептуалізував свої «стадії» супрематизму, наклавши цю концепцію на фактичну хронологію свого живопису. «Чорна» фаза отримала свою назву просто тому, що більшість картин Малевича мали чорні форми на білому тлі. На цьому етапі він створив «Чорний квадрат», який став не лише символом супрематизму, але й однією з найзнаковіших робіт у розвитку абстрактного мистецтва. У «кольоровій фазі» Малевич досліджував потенціал кольору для створення ілюзії руху. Він включив обмежений діапазон кольорів, що дозволило йому експериментувати зі співвідношенням форм і кольорів, створюючи більше відчуття руху та енергії. У «білій» фазі картина Малевича «Біле на білому» була вершиною супрематизму, що представила мистецтво як ідею чи концепцію, а не лише форму.
У висновку можна відзначити, що супрематизм, як рух в мистецтві, відіграв важливу роль у розвитку абстрактного мистецтва та в історії світової культури. Під керівництвом Казимира Малевича супрематизм проходив через різні фази, від чорної до білої, досліджуючи різні геометричні комбінації та відображаючи еволюцію художніх ідей та концепцій. Ключовими аспектами супрематизму були відмова від зображення об’єктів реального світу та підкреслення чистих геометричних форм, що створювало враження руху та енергії на полотні. Великий вплив супрематизму відчутний не лише у мистецтві, а й у дизайні, архітектурі та інших сферах культури. Супрематизм залишається важливим етапом у розвитку мистецтва, нагадуючи нам про безмежність та красу абстракції.
Альона Дмитрук
