Юліанський календар — це система датування, запроваджена Юлієм Цезарем у 46 році до нашої ери як реформа римського республіканського календаря. До реформи римський календар відставав від сонячного на три місяці, що створювало значні труднощі у плануванні сільськогосподарських робіт та інших життєвих процесів.
Реформа календаря Юлієм Цезарем
Для усунення цих проблем Цезар звернувся до александрійського астронома Созігена, який запропонував впровадити систему, засновану на єгипетському сонячному календарі. Созіген визначив тривалість сонячного року як 365,25 днів. На основі цього календар був поділений на 12 місяців різної тривалості:
- 30 або 31 день для більшості місяців;
- лютий мав 28 днів у звичайні роки та 29 днів у високосні роки;
- високосний рік додавався кожні чотири роки, щоб компенсувати додаткові чверть доби, які залишалися поза звичайними роками.
Особливості Юліанського календаря
Високосні роки мали 366 днів.
Дні високосного року спочатку додавалися 23 лютого.
Структура календаря була значно точнішою порівняно з попередніми календарями, проте залишалася похибка: реальна тривалість сонячного року становить приблизно 365,24219 днів.
Перехід на григоріанський календар
Похибка у визначенні тривалості року накопичувалася, і до XVI століття різниця між Юліанським календарем та сонячним календарем становила приблизно 10 днів. Це стало серйозною проблемою для християнських церков, оскільки впливало на точність визначення дати Великодня.
У 1582 році Папа Григорій XIII запровадив реформу календаря, яка отримала назву григоріанського календаря. Ця реформа включала:
Вилучення 10 днів з календаря для вирівнювання дати з сонячним циклом.
Встановлення нового правила визначення високосних років: роки, кратні 100, не є високосними, якщо вони не кратні 400.
Юліанський календар сьогодні
Британія та її колонії перейшли на григоріанський календар лише у 1752 році.
Деякі східні православні церкви продовжують використовувати Юліанський календар для визначення постійних літургійних свят.
У 1923 році для церковних цілей було запроваджено модифікований юліанський календар, який дуже нагадує григоріанський.
Сучасна розбіжність між юліанським і григоріанським календарем становить 13 днів, але у 2100 році ця різниця збільшиться до 14 днів.
Юліанський календар має велике значення для культурного та релігійного життя багатьох народів. Він продовжує визначати дати рухомих свят у східному християнстві, таких як Великдень. Його історична цінність полягає в тому, що він став основою сучасного літочислення та заклав фундамент для календарних систем, які ми використовуємо сьогодні.
Данило Ігнатенко
