Раннє Відродження, період, що відзначається відновленням ідеалів античності, новими техніками та стилями у мистецтві, а також збагаченням культурного та інтелектуального життя. Це період також відомий як Кватроченто, що походить від італійського “mille quattrocento”, що означає 1400 рік. Він переважно відноситься до періоду, який був визначальним для італійського мистецтва у 15 столітті.
Основні риси:
- Раннє Відродження було періодом, коли вчені та художники почали вивчати та відновлювати ідеали та техніки античності. Вони вивчали давньогрецьке та давньоримське мистецтво, відкривали та адаптували класичні техніки малювання, скульптури та архітектури.
- Художники вивчали перспективу та світлотінь, що дозволило їм створювати більш реалістичні та емоційно збагачені твори мистецтва. Вони експериментували з новими техніками малювання та скульптури.
- Нова тематика в мистецтві раннього Відродження виходила за межі звичайних релігійних сюжетів, що традиційно переважали. Тепер на передній план виходили батальні сцени, портрети та зображення простих людей. Мистецтво перестало обмежуватися виключно релігійною тематикою і стало способом фіксувати сучасні події та особистості, а також історичні образи.
- Митці того періоду були сильно вплинуті гуманістичною філософією, яка акцентувала увагу на відносинах людини зі світом та всесвітом, відокремлюючись від виключно церковної сфери. Це призвело до того, що їхні роботи набули більш емоційно-виразного та індивідуалістичного характеру, а нові методи створення дозволили глядачам зануритися в мистецтво ще глибше.
Виникнення стилю
Раннє Відродження розцвіло у Флорентійській республіці, відомій як «Нові Афіни», яка пишалася своєю класичною традицією. Містом керували купці та впливові родини, зокрема родина Медічі, що була правлячою династією до 1737 року. Медічі заробляли гроші на торгівлі текстилем через Arte della Lana, гільдію вовняних виробів. У 1377 році Джованні ді Біччі ді Медічі заснував банк Медічі у Флоренції. Козімо ді Медічі, хоча і не обіймав посади, фактично став правителем Флоренції, витрачаючи своє багатство на мистецтво, колекціонування класичних текстів та культурні проекти. Він був видатним меценатом, який вважав, що витрати на мистецтво не лише служать Божій честі, а й зберігають його пам’ять. Пізніше приватне меценатство стало ключовим фактором мистецької творчості, дозволяючи вільно розвивати теми і техніки, які раніше були обмежені релігійними та громадськими комісіями.
Представники Раннього Відродження:
Джотто ді Бондоне, вважається одним з перших художників Раннього Відродження. Він відновив ідеали античності та впровадив нові техніки малювання, що стали характерними для цього періоду.
Філіппо Брунеллескі був одним із найвідоміших архітекторів Раннього Відродження. Він впровадив нові методи будівництва, відновивши класичні архітектурні стилі та ідеали.
Донателло був видатним скульптором, який відновив та вдосконалив класичні техніки скульптури. Він створив багато шедеврів, що стали символами цього періоду.
Висновок
Раннє Відродження було унікальним періодом у світовому мистецтві, оскільки воно стало першою художньою революцією, що відбулася після середньовіччя. Цей період відзначився не лише відновленням ідеалів античності, а й створенням нових технік та стилів у мистецтві. Раннє Відродження відкрило нові горизонти для мистецтва та культури, впливаючи на подальший розвиток історії мистецтва та світову культуру вцілому.
Альона Дмитрук
