Карл Густав Юнг народився 26 липня 1875 року в Кессвіллі, Швейцарія, у сім’ї відомого філолога і пастора. Його дитинство було впливовим, але самотнім, що сприяло розвитку його багатої уяви та глибокого інтересу до духовних та філософських питань.
З ранніх років Юнг виявляв цікавість до релігії, але його батько мав сильний скептицизм щодо цих сфер, що викликало у сина бажання зрозуміти і власне пережити духовність. Це протистояння поглядів стало однією з ключових тем у розвитку пізніших ідей Карла Юнга про колективну несвідомість і символіку. Здавалося, що юному Карлу призначено служити як священик, адже його сім’я мала багато духовних лідерів. Проте під впливом розчарувань і непорозумінь з батьком, він вирішив змінити курс і зосередитися на вивченні медицини. В 1895 році він почав своє навчання в Базельському університеті, а пізніше перейшов до Цюріхського університету, де у 1902 році отримав ступінь доктора медицини.
Ключовим етапом в кар’єрі Юнга стало приєднання до колективу притулку Бургхельцлі Цюріхського університету у 1900 році, де він працював під керівництвом видатного психіатра Ейгена Блейлера. Тут він розробив і застосував метод асоціаційних тестів, що дозволило йому глибше розуміти психічні розлади та виявити нелогічні реакції пацієнтів на емоційно заряджені слова-стимули.
Карл Юнг став відомим своїми дослідженнями в області аналітичної психології, розвиваючи концепції архетипів, колективної несвідомості і процесу індивідуації. Він також вніс значний внесок у розуміння сновидінь, культурних символів і духовних вимірів людської психіки. Він продовжував активно працювати над своїми ідеями і дослідженнями до кінця життя, залишаючи значний слід у психіатрії, психології та культурній теорії. Він помер 6 червня 1961 року в Цюриху, залишивши за собою багатий науковий спадок і великий вплив на подальший розвиток психології та філософії.
Данило Ігнатенко
