Самураї, представники японської касти воїнів, відіграли ключову роль в історії Японії. Спочатку цей термін застосовувався до аристократичних воїнів (буші), але з часом став позначати всіх членів класу воїнів, який прийшов до влади в 12 столітті.
Витоки та розвиток самурайської культури
Вихідці з провінційних військових загонів, самураї набули значного впливу в період Камакура (1192–1333). Їхні військові навички та глибока гордість за свій стоїцизм створили дисципліновану культуру, яка контрастувала з вишуканістю імператорського двору. Під час періоду Муроматі (1338–1573) самураї, під впливом дзен-буддизму, розвинули багато унікальних японських мистецтв, таких як чайна церемонія та аранжування квітів, які зберігаються й донині.
Ідеальний самурай мав бути стоїчним воїном, який дотримувався неписаного кодексу поведінки, який пізніше був формалізований як бусідо. Цей кодекс ставив хоробрість, честь і особисту відданість вище самого життя. Ритуальне самогубство шляхом потрошення (сеппуку, також званий харакірі) було інституціоналізовано як шанована альтернатива ганьбі чи поразці.
Період Токугава та зміни в суспільному статусі самураїв
На початку періоду Токугава самураї становили менше 10 відсотків населення і були перетворені в закриту касту в рамках більшої спроби стабілізувати суспільство. Незважаючи на те, що їм все ще дозволялося носити два мечі, більшість самураїв були змушені стати цивільними бюрократами або зайнятися ремеслом протягом 250 років миру, який панував під час сьогунату Токугава. Підйом міст і розширення торговельної економіки в Японії на початку XVIII століття призвели до розквіту яскравої міської культури, яка з часом витіснила суворий спосіб життя самураїв. Економічне становище самураїв погіршувалося, і до кінця періоду Токугава багато самурайських сімей зубожіли.
Реставрація Мейдзі та кінець епохи самураїв
Самураї нижчого рангу, прагнучи просування та усвідомлення нового почуття національної мети перед лицем зазіхань західних держав у середині 19 століття, брали участь у русі проти режиму Токугави, що призвело до Реставрації Мейдзі 1868 року. Клас самураїв втратив своє привілейоване становище, коли феодалізм було офіційно скасовано в 1871 році. Невдоволені колишні самураї кілька разів піднімали повстання протягом 1870-х років, але ці повстання були швидко придушені новоствореною національною армією.
Таким чином, самураї, що колись визначали культуру та політику Японії, поступилися місцем новим соціальним і політичним структурам, але їхній спадок продовжує впливати на сучасну японську культуру та світогляд.
Данило Ігнатенко
