Фригія — стародавній район у західно-центральній Анатолії, який залишив багатий слід у світовій історії. Цей регіон, названий на честь народу фригійців, розташовувався на плато висотою 900–1500 метрів і відігравав ключову роль у культурному та політичному житті Малої Азії між XII та VII століттями до нашої ери.
Походження та перші поселення
Фригійці, можливо, були фракійцями за походженням. Вони оселилися в північно-західній Анатолії наприкінці II тисячоліття до н. е., після розпаду Хеттської імперії. Перемістившись до центрального нагір’я, вони заснували свою столицю — Гордіон.
Конфедерація народів та епоха розквіту
У період між XII і IX століттями до н. е. Фригія входила до складу конфедерації народів. Ця спілка племен домінувала в Анатолії, запозичивши багато культурних елементів у хеттів, зокрема дорожню інфраструктуру, яка згодом стала основою для перських торгових шляхів.
Вона досягла свого розквіту під час правління легендарного царя Мідаса. Саме він, за переказами, мав «золотий дотик» і став символом багатства та процвітання. Однак наприкінці VIII століття до н. е. держава Мідаса зазнала поразки від кіммерійців — закавказького народу, який зруйнував Гордіон близько 700 року до н. е. і передав домінування в західній Анатолії лідійцям.
Економіка та культура
Верховні жерці часто були автономними правителями, що вказує на потужний вплив релігії. Основною економічною діяльністю було вівчарство, а високоякісна фрігійська вовна користувалася великим попитом у грецьких містах, таких як Мілет і Пергам. Значну роль у економіці відігравали також лісозаготівля та ремесла.
Фригійці славилися мистецтвом обробки металів і різьбленням по дереву. Їхні килими та вишивка були широко відомі. Археологічні розкопки після Другої світової війни відкрили чудово різьблені кам’яні гробниці та святині, які підтвердили високий рівень майстерності фригійських ремісників.
Релігія та вплив на світ
Релігія займала центральне місце в житті фригійців. Головним божеством була Кібела — Велика Мати, культ якої згодом перейняли греки. Її шанування символізувало зв’язок із природою та родючістю, що було важливим для землеробського суспільства.
Хоча Фрігія як держава припинила існування, її культура вплинула на наступні цивілізації. Фригійські технології, мистецтво та релігійні традиції інтегрувалися у грецький світ і продовжували жити навіть після її зникнення.
Данило Ігнатенко