Поліграф, більш відомий як «детектор брехні», давно став символом безпомилкового розкриття обману. У фільмах, серіалах і кримінальних шоу він зображується як магічний пристрій, який з точністю викриває брехню. Однак реальність набагато складніша. Наскільки насправді точний поліграф? Чи можна йому довіряти? І чому науковці та юристи ставляться до нього зі здоровою скептичною обережністю?
Як працює поліграф?
Поліграф не читає думки і не виявляє брехню напряму. Він лише реєструє фізіологічні реакції організму, які можуть бути пов’язані зі стресовими станами:
– Частота серцебиття (кардіографія)
– Артеріальний тиск
– Дихальні ритми (пневмографія)
– Електропровідність шкіри (активність потових залоз)
Під час тестування оператор задає три типи запитань:
- Нейтральні («Ваше ім’я — Іван?») – для базової лінії реакцій.
- Контрольні (навмисна брехня, наприклад: «Ви коли-небудь крали гроші?») – щоб визначити, як людина реагує на неправду.
- Ключові (наприклад: «Ви вкрали цей гаманець?») – основні запитання, що цікавлять слідчих.
Теорія полягає в тому, що брехня викликає сильніший стрес, ніж правда, і це можна виявити за фізіологічними змінами. Однак на практиці все не так просто.
Чому поліграф не є безпомилковим?
- Вимірює збудження, а не брехню
Поліграф фіксує не саму брехню, а лише фізіологічні реакції, які можуть бути викликані:
– страхом звинувачення,
– тривогою через ситуацію допиту,
– фізичним дискомфортом (наприклад, біль у спині),
– навіть роздратуванням від запитань.
Приклад: Невинна людина може демонструвати реакції, схожі на брехню, просто через нервозність.
- Можливість маніпуляцій
Деякі люди вміють обдурювати поліграф за допомогою:
– Фізичних прийомів (наприклад, прикусування язика для викликання болю).
– Психологічних технік (медитація, уявне переживання емоцій).
– Навмисного посилення реакцій на контрольні запитання, щоб знизити контраст із ключовими.
Відомий випадок: Шпигун Олдріч Еймс успішно проходив поліграфічні тести, продовжуючи працювати на КДБ.
- Суб’єктивність інтерпретації
Результати залежать від:
– Досвіду оператора (некваліфіковані можуть помилятися).
– Формулювання запитань (неправильні питання спотворюють дані).
– Контексту (культурні відмінності, мовні бар’єри).
Дослідження показують, що точність поліграфа коливається в межах 70–90%, що недостатньо для судових доказів.
Використання поліграфа у світі
– США: Використовується в правоохоронних органах і при працевлаштуванні, але не є доказом у суді.
– Європа: Багато країн (наприклад, Нідерланди, Велика Британія) обмежують його застосування.
– Україна: Поліграф використовується у слідчих діях, але його результати не є самостійним доказом.
Альтернативи поліграфу
Сучасні методи виявлення брехні включають:
– Аналіз мікровиразів обличчя (FAST, FaceReader).
– EYE-трекінг (аналіз руху очей).
– ФМРТ (функціональна МРТ) – дослідження активності мозку.
Однак і вони мають обмеження.
Поліграф — це лише інструмент, який може допомогти у розслідуванні, але не гарантує істину. Його результати слід використовувати лише в комплексі з іншими доказами. Сліпа віра в технологію може призвести до судових помилок, тому науковий підхід і критичне мислення залишаються найкращими союзниками у пошуку правди.
Данило Ігнатенко
