Нещодавно група британських експертів у складі провідних висококваліфікованих економістів, що співпрацюють в агентстві Our World in Data провели унікальне дослідження, з’ясувавши рівень пропорції та співвідношення релігійного чинника з матеріальним статком економічного розвитку країни, врахувавши при цьому рівень розвитку ВВП. Результати дослідження показали, що тенденція співвідношення економічного розвитку держави з релігійним фактором є диспропорційним, і не залежить від видимих ознак або візуального рівня релігійності; при цьому на думку аналітиків було встановлено, що суб’єкти економічних процесів громадяни заможних держав демонструють доволі низький рівень релігійності. До останнього належали духовно-релігійні практики, а також відвідування сакральних місць.
Побудована діаграма взаємодії двох вищезгаданих елементів вказує, що такі країни як Японія, Південна Корея та Федеративна Республіка Німеччина є державами з високим рівнем економіки, при цьому менше половини громадян активні щодо релігійного чинника. Економічні аналітики з Our World in Data наводять приклад держав з низькою економічно системою – Уганда, Буркіна-Фасо та Ефіопія, рівень релігійності громадян яких є доволі високими. Згадані країни показують доволі малу кількість отриманих патентів на душу населення, низькі доходи, проте міцну віру та відкриту релігійність, що відіграє у житті громадян доволі велике значення.
Зворотний приклад в такій системі координат демонструє Японія. Попри древні синтоїстські та дзенівські традиції, лише 11% цивільного населення переконують громадськість, що релігія відіграє важливу роль в особистому житті. При цьому студенти японських навчальних професійних та вищих закладів освіти демонструють високі показники в розвитку точних наук та інформаційних технологій. В цій системі, як зауважують британські аналітики, кількість патентів на душу населення є одне з найвищих у світі. Саме тому, Японія попри низьку релігійну поведінку є країною швидкісних потягів та робототехніки.
Виходячи зі співпраці даних соціологічних досліджень та економічного важелю, аналітики мали нагоду поспостерігати цікаву тенденцію щодо європейського відношення до релігійності. В країнах протестантської етики, дух капіталізму перемагає: європейці, що заробляють хороші суми коштів зізнались, що питання вкладень та інвестувань важливіше за цінність біблійних доктрин. В цей же час Індія – стратифікована, строката багатонаціональна та поліконфесійна країна ставить релігійні традиції, обряди та культуру значно вище матеріального добробуту.
Концепція дискутивного питання обґрунтовується експертами тим, що для підтримку високої економічної системи, релігійність людини повинна бути чітко регламентованою, оскільки довготривале виконання релігійних обрядів є недоцільними через роботу.
