Байон – унікальний буддистський храм-піраміда в Ангкорі: історія, архітектура, символіка

Байон – величний буддистський храм-піраміда, побудований близько 1200 року за наказом короля Джаявармана VII (1181–1220), одного з найвидатніших правителів Кхмерської імперії. Цей храм став символом радикальної зміни в релігійній політиці держави: Джаяварман VII відійшов від традиційного індуїзму та прийняв буддизм Махаяни, що знайшло відображення в архітектурі та іконографії Байона.

Архітектурні особливості

Байон був центральним храмом нової столиці – Ангкор-Тхома. На відміну від інших храмових гір, орієнтованих переважно на схід, Байон має унікальну структуру з чотиристоронньою центральною вежею, прикрашеною гігантськими кам’яними обличчями. Дослідники вважають, що ці обличчя зображують короля Джаявармана VII у образі Авалокітешвари – бодхісаттви співчуття, що підкреслює зв’язок між монархом і божественним заступництвом.

Навколо центральної вежі розташовані 54 додаткові вежі, кожна з яких також прикрашена багатогранними обличчями. Загалом у храмі налічується понад 200 схожих зображень, що створює ефект «всевидячого ока» – символу могутності та духовного захисту.

Релігійна та політична символіка

Байон не лише культова споруда, а й могутній інструмент королівської пропаганди. Барельєфи храму зображують:

• Військові перемоги Джаявармана VII, який об’єднав імперію після періоду розпаду.
• Сцени повсякденного життя кхмерів XIII століття, що робить храм важливим джерелом для вивчення соціальної історії Камбоджі.
• Міфологічні сюжети, пов’язані з буддизмом Махаяни.

Унікальність Байона в контексті кхмерської архітектури

Байон відрізняється від інших храмів Ангкора:

1. Відсутність чіткої орієнтації– на відміну від індуїстських храмів, його композиція більш динамічна.
2. Синтез релігійних традицій– поєднання буддизму з елементами кхмерського культу предків.
3. Масштабність барельєфів– вони покривають понад 1,2 км поверхні, деталізуючи історичні події та побут того часу.

Байон залишається одним із найзагадковіших храмів Ангкора, що поєднує в собі релігійний символізм, політичну історію та мистецьку досконалість. Його архітектура відображає перехідний період у кхмерській культурі, коли буддизм Махаяни став новою основою державної ідеології. Сьогодні Байон – не лише пам’ятка ЮНЕСКО, а й важливий об’єкт для дослідження давньої історії Південно-Східної Азії.

Данило Ігнатенко