У гірському регіоні Нілгірі, розташованому на півдні Індії, проживає етнічна група тода, яка вважається однією з найбільш етнографічно значущих та культурно унікальних спільнот світу. Вони є скотарським племенем, чия соціальна організація, культурні практики та традиційний спосіб життя становлять значний інтерес для антропологічних досліджень. Незважаючи на демографічну нечисленність (станом на початок 1960-х років чисельність популяції складала приблизно 800 осіб), ця етнічна група зберегла свою культурну ідентичність та автономність.
Життя та побут
Вони живуть у невеликих поселеннях, розкиданих по схилах пагорбів Нілгірі. Їхні будинки, побудовані на дерев’яному каркасі, вкриті соломою та мають характерну арочну форму даху. Такі житла ідеально пристосовані до місцевого клімату та відображають глибокий зв’язок племені з природою.
Основою економіки племені є скотарство, зокрема розведення бізонів. Молочні продукти, такі як масло та сир, є важливою частиною їхнього раціону, а також предметом торгівлі з іншими племенами Нілгірі, зокрема Baḍaga та Kota. Вони також відомі своїми виробами з тростини та бамбука, які вони обмінюють на зерно, тканини, інструменти та кераміку.
Релігія та ритуали: культ бізонів
Релігійне життя тода тісно пов’язане з їхніми стадами бізонів. Бізони вважаються священними, і майже кожна діяльність, пов’язана з молоком, супроводжується спеціальними ритуалами. Від доїння до збивання масла – кожен процес має свої обряди, які виконуються з великою уважністю до деталей.
Одним із найважливіших ритуалів є посвячення молочарів-жреців, які відіграють ключову роль у духовному житті племені. Також велике значення мають похоронні обряди, під час яких складаються та виконуються складні поетичні пісні, що нагадують про зв’язок тода з їхніми священними тваринами.
Соціальна структура: поліандрія та традиції
Соціальна структура відрізняється своєю унікальністю. Поліандрія, коли одна жінка може мати кілька чоловіків (зазвичай братів), є досить поширеною практикою. Ця традиція відображає специфічний підхід до сімейних відносин та розподілу обов’язків у племені. Коли жінка тода вагітніє, один із її чоловіків урочисто дарує їй іграшковий лук і стріли, символізуючи таким чином своє батьківство.
Незважаючи на свою ізольованість вони стикаються з серйозними викликами, пов’язаними зі змінами у їхньому природному середовищі. Частина їхніх пасовищ була оброблена іншими народами, що призвело до зменшення стад бізонів. Це загрожує не лише економічному благополуччю племені, але й їхній культурній ідентичності, яка тісно пов’язана з цими тваринами.
Данило Ігнатенко
