Нервова булімія – це розлад харчової поведінки, який характеризується епізодами переїдання з наступними спробами компенсувати з’їдене, такими як самоіндуковане блювання або надмірне вживання проносних та інших засобів. Іноді переїдання супроводжується надмірними фізичними вправами або голодом. Ці епізоди переїдання та очищення трапляються в середньому двічі на тиждень або частіше протягом щонайменше трьох місяців, що може призвести до серйозних медичних ускладнень, таких як карієс або зневоднення.
Класифікація та симптоматика
Нервова булімія характеризується екстремальними дієтами, відмовою підтримувати нормальну масу тіла та подальшим виснаженням, хоча анорексія також може включати епізоди переїдання та очищення. Люди з цим розладом зазвичай підтримують масу тіла, близьку до нормальної для свого віку, зросту та статі. Обидві хвороби супроводжуються нездоровими методами контролю ваги та сильним страхом збільшення ваги.
Приблизно 85–90% людей, у яких діагностовано нервову булімію, є жінками. Під час діагностики нервової булімії кваліфікований медичний працівник визначить один з двох типів захворювання: очисний тип або неочисний тип.
Історія та еволюція хвороби
Випадки переїдання з наступним очищенням можна знайти в історичних записах, але нервова булімія була офіційно визнана психічним розладом лише в 1980 році. Це визнання було значною мірою пов’язане з різким збільшенням випадків у 1970-х і 80-х роках. Експерти часто пояснюють зростання уваги до цього розладу популярними засобами масової інформації, які просувають худорлявість як ідеал для молодих жінок, а також більшою обізнаністю медичних працівників про цей стан. «Худий ідеал», на який посилаються експерти, найбільш поширений у заможних промислово розвинених країнах, і саме в цих країнах булімія є найбільш поширеною.
Причини та фактори ризику
Нервова булімія зазвичай починається в підлітковому або ранньому дорослому віці. Фактори виникнення:
- Генетичні та біологічні фактори. Люди з сімейною історією розладів харчової поведінки мають підвищений ризик розвитку булімії.
- Хронічне дотримання дієти. Постійні спроби схуднути можуть сприяти розвитку розладу.
- Відсутність усвідомлення внутрішніх почуттів. Відсутність здатності розпізнавати голод та емоції може ускладнити здатність адекватно реагувати на фізіологічні потреби.
- Низька самооцінка. Самооцінка, надмірно залежна від ваги та форми тіла, може підвищувати ризик булімії.
- Сімейна історія. Наявність в сім’ї випадків розладів харчової поведінки або скарг на образ тіла також є вагомим фактором ризику.
- Інші емоційні розлади. Депресія, токсикоманія та певні розлади особистості часто супроводжуються нервовою булімією.
Нервова булімія є серйозним і багатофакторним розладом, який потребує розуміння і підтримки. Важливо звертати увагу на ознаки цього розладу та вчасно надавати допомогу тим, хто цього потребує.
Данило Ігнатенко