Життя жінок у стародавній Месопотамії було відмінним від інших цивілізацій через різноманітність культурних впливів з плином часу. Взагалі, месопотамські жінки мали значні права: вони могли вести бізнес, купувати та продавати землю, жити самостійно, ініціювати розлучення. Хоча офіційно їхні права були обмеженими порівняно з чоловіками, вони знаходили способи захищати свою автономію.
Загалом, вчені вважають, що жінки мали найбільшу вільність на ранніх етапах культурного розвитку Месопотамії, від періоду Урук до ранньодинастичного періоду до піднесення Саргона Аккадського. Наприкінці хаммурапідського правління поклоніння жіночим божествам та права жінок дещо зменшилися, але все ж зберігалися свідчення про їхню самостійність.
Та сама тенденція спостерігалася й за правління Хаммурапі Вавилонського, хоча за його часів поклоніння жіночим божествам права жінок трохи зменшилися. Протягом наступних імперій, включаючи Ассирійську імперію та імперію Ахеменідів, та після падіння імперії Сасанідів, жінки продовжували мати деякі права, але їхній статус із часом знижувався.
Месопотамське суспільство було ієрархічним, поділяючись на різні класи. Жіночі ролі визначалися цією ієрархією, з елітними жінками на вершині і рабами внизу. Поміж ними були жінки, які не були абсолютно вільними, але й не рабами, і їх називали «залежними». Ці жінки, а також чоловіки, часто мали зв’язок з храмом.
Після завоювання арабами-мусульманами у 651 році права жінок значно зменшилися, що призвело до більшого обмеження їхніх прав, ніж за правління Саргона або Хаммурапі. Деякі вчені пов’язують це з патріархальними релігійними системами, але існують інші точки зору. Однак після 651 року нашої ери права жінок в регіоні суттєво зменшилися.
Данило Ігнатенко
