Тунель Сейкан, розташований в Японії, є підводним тунелем, що з’єднує головний острів Хонсю з північним сусіднім островом Хоккайдо. Це грандіозне інженерне спорудження є другим за довжиною тунелем у світі після базового тунелю Готард у Швейцарії. Його загальна довжина становить 53,8 км (33,4 милі), з яких 23,3 км (14,3 милі) лежать під протокою Цугару, що відділяє Хонсю від Хоккайдо.
Історія та будівництво
Ідея будівництва тунелю Сейкан з’явилася ще в 1950-х роках, коли пороми були основним транспортним засобом між головним островом Японії та Хоккайдо. Поштовхом до реалізації цього проекту стало затоплення порома в протоці Цугару під час тайфуну в 1954 році, яке призвело до загибелі понад 1400 людей. Ця трагедія підштовхнула до розробки безпечнішого способу транспортного сполучення між островами.
Будівництво тунелю було спонсоровано Японською національною залізницею і почалося в 1964 році. Завершення проекту відбулося в 1988 році після 24 років важкої праці. Під час будівництва до 3000 робітників одночасно працювали на різних ділянках тунелю. Процес супроводжувався численними труднощами, такими як обвали, повені та інші нещасні випадки, які забрали життя 34 людей.
Інженерні досягнення
Тунель Сейкан є одним із найграндіозніших інженерних досягнень 20 століття. Він містить залізничну лінію і був спроектований з урахуванням найсучасніших технологій того часу. Використання новітніх методів буріння та будівництва дозволило створити стабільний і надійний підводний тунель, який здатен витримувати тиск води та землетруси, що є частими в цьому регіоні.
Використання та значення
Незважаючи на величезні інженерні, будівельні та фінансові зусилля, тунель Сейкан має лише обмежене використання для пасажирських перевезень. Основною причиною цього є те, що авіасполучення між Хонсю та Хоккайдо є швидшим і майже таким же дешевим, як поїздки залізницею через тунель. Коли тунель було вперше заплановано, пороми були єдиним транспортом між островами, але з часом повітряний транспорт став набагато практичнішим.
Проте тунель Сейкан залишається важливим вузлом для вантажних поїздів, особливо для транспортування сільськогосподарських товарів. У 2016 році тунель почав приймати високошвидкісні «поїзди-кулі» Сінкансен, що додало нових викликів у логістику. Розміщення як високошвидкісних, так і вантажних поїздів створило потребу в ретельній координації руху, оскільки поїзди Сінкансен можуть генерувати ударну хвилю в тунелі, що становить загрозу для вантажних поїздів на вузькоколійці. Таким чином, Сінкансен не можуть рухатися на повній швидкості, якщо в тунелі також є вантажний поїзд.
Цей тунель є значним інженерним досягненням, яке демонструє майстерність і наполегливість японських інженерів. Незважаючи на обмежене використання для пасажирських перевезень, тунель залишається важливим для вантажного транспорту та є символом інженерної інновації.
Данило Ігнатенко
