«Тебе ніколи тут не було» (You Were Never Really Here) – це психологічний триллер шотландської режисерки Лінн Ремсі за однойменним романом Джонатана Еймса. Головну роль в цьому кіно зіграв неперевершений Хоакін Фенікс. Прем’єра стрічки відбулася в основній програмі 70-го Канського міжнародного кінофестивалю (2017). На великому екрані глядачі змогли подивитися його в 2018 році.
«Тебе ніколи тут не було» критики охрестили «Таксистом 21 століття». Фільм здобув нагороду за кращий сценарій (Лінн Ремсі) і нагороду за кращого чоловічого актора, також номінувався на головну премію Канського кінофестивалю золота пальмова гілка. Кіно отримало семихвилинні овації стоячи на прем’єрі. «Тебе ніколи тут не було» є хорошим триллером, але чи заслуговує він всіх похвал?
Лінн Ремсі зняла фільм про колишнього відставного військового Джо, якого переслідують дитячі психологічні травми. Герой визволяє з секс-торгівлі підлітків, жорстоко розправляючись з негідниками, які викрадають дітей. Сюжет досить простий, тривоги додає музика Джонні Грінвуда, а сам фільм наповнений відчаєм. Джо не тільки бореться з сексуальним рабством, він часто думає про самогубство, але не вчиняє його остаточно.
Кіно вийшло моторошним. Воно нічого не навчає, не є бойовиком, навряд чи відображає ситуацію в суспільстві (ми на це сподіваємося). В світі «Тебе ніколи тут не було» дитяча секс-торгівля досягає гігантських масштабів, можливо через цю гостру проблему йому аплодували стоячи. Крім чудової гри Хоакіна Фенікса, відзначимо п’ятнадцятилітню Катерину Самсонову, яка добре зіграла жертву сексуального рабства – Ніну.
Хороший монтаж Джо Біні, операторська зйомка Томаса Тауненда додає кінострічці Лінн Ремсі особливої атмосфери. Кіно «Тебе ніколи тут не було» не для кожного глядача, адже моторошна атмосфера, жорстокі сцени можуть негативно вплинути на психіку. Чудова гра Хоакіна Фенікса наповнює цей фільм емоційністю і осмисленістю, актор середнього рівня зробив би кіно звичайним бойовиком. При всіх власних перевагах, триллер Лінн Ремсі не дотягує до «Таксиста» (Taxi Driver) 1976 року від Мартіна Скорсезе.
