Історія

У 1267 році генуезці, які перебували в союзі з Візантійською імперією, заснували на північному березі Золотого Рогу колонію під назвою «Пера». Згодом, отримуючи дозволи від Візантії, ця колонія розширювалася. Між 1335–1349 роками генуезці, просуваючись до північно-східного пагорба, звели в цьому районі низку укріплень. Хоча на місці сучасної вежі будівлі існували ще з VI століття, відома нам нині Галатська вежа була збудована в середині XIV століття. Після завоювання Константинополя Османською державою 29 травня 1453 року генуезці без спротиву передали колонію османам. Під час землетрусу 1509 року вежа була пошкоджена, але вже в 1510 році відновлена.

Після пожежі 1794 року вежу відремонтували, змінивши її дизайн, а верхню частину перетворили на кав’ярню. Ще одна пожежа 1831 року призвела до нових змін. У 1875 році буря зруйнувала дах вежі, після чого на найвищому кам’яному поверсі було споруджено дві дерев’яні кімнати, що використовувалися міською пожежною службою. Під час реставрації 1965–1967 років вежа була облаштована як туристичний об’єкт, де різні поверхи отримали різне функціональне призначення. Дах відновили у стилі, що нагадував конструкцію 1832–1876 років. У 2013 році вежу включили до Попереднього списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Туреччині. У 2020 році Міністерство культури і туризму Туреччини перетворило вежу на музей, який урочисто відкрили 6 жовтня 2020 року — в річницю Визволення Стамбула.

Архітектура

Висота вежі до верхівки даху становить 62,59 м. Її циліндричний корпус збудований із каменю, а дах виконаний із залізобетону. У споруді 11 поверхів, включаючи підвал, перший і антресольний рівні. Від першого до шостого поверху веде ліфт, між першим і четвертим поверхами — кам’яні сходи, а між шостим і восьмим — металеві.

Вхід до вежі розташований на південному боці вище рівня землі, до нього ведуть мармурові сходи. Над порталом у стилі ампір знаходиться плита з написом — поемою поета Пертева, що описує реставрацію 1831–1832 років. На зовнішньому боці південного фасаду на рівні першого поверху закріплено інший напис — пам’ятна дошка на честь 500-річчя Взяття Константинополя, встановлена у 1953 році.

На першому поверсі також розміщено контроль квитків, пункт безпеки та вхід до ліфтової системи. Всередині кабін ліфта встановлено по 8 екранів, які відтворюють вигляд Стамбула XVI століття у форматі анімації, створюючи ефект підйому вгору.

Ліфт піднімає до шостого поверху, а далі до восьмого відвідувачі дістаються сходами. Найбільш привабливою частиною вежі є панорамний оглядовий балкон на восьмому поверсі.

Данило Ігнатенко

The post Галатська вежа: символ Стамбула first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Географічні особливості

Босфор має протяжність близько 30 км. Його ширина варіюється від 3,7 км на півночі до лише 750 метрів у найвужчому місці між фортецями Румеліхісари та Анадолухісари. Глибина протоки становить від 36,5 до 124 метрів. Унікальною гідрологічною особливістю є наявність двох протилежних течій: поверхнева — з Чорного до Мармурового моря, а глибинна — в зворотному напрямку, що забезпечує сталий обмін водами з різною солоністю

Екологія та біорізноманіття

Завдяки своїм течіям та розташуванню Босфор є важливим міграційним шляхом для багатьох видів риби. Протока також має велике значення для місцевої екосистеми, підтримуючи біорізноманіття уздовж заліснених берегів, де розміщені численні поселення, вілли, курорти та історичні споруди.

Історичне значення

Назва «Босфор» походить з грецького boos poros — «брід через биків», що відсилає до легенди про Іо. Протягом століть протока мала надзвичайне стратегічне значення. Для захисту Константинополя, що лежить на південному кінці протоки, зводилися укріплення: османський султан Баязид І збудував фортецю Анадолухісари в 1390–1391 роках, а Мехмед ІІ — фортецю Румеліхісари в 1452 році, готуючись до взяття Візантії.

У XIX столітті європейські держави закріпили у договорах правила судноплавства через Босфор (Лондонська конвенція 1841 року, Конвенція 1871 року). Після Першої світової війни протока перебувала під міжнародним контролем. Лише у 1936 році Туреччина повернула собі повний суверенітет над нею згідно з Конвенцією Монтре.

Сучасна інфраструктура

Сьогодні Босфор є не лише судноплавною артерією, але й важливим транспортним вузлом. Через протоку побудовано три мости:

Богазичі (Босфор I) — завершено 1973 року, проліт 1074 м;

Фатіх Султан Мехмед (Босфор II) — завершено 1988 року, проліт 1090 м;

Явуз Султан Селім (Босфор III) — відкритий 2016 року, проліт 1408 м.

Також функціонують два тунелі: Мармарай (відкрито 2013 року) та Євразія (відкрито 2016 року).

Як водна артерія світового масштабу, Босфор залишається ключовим елементом міжконтинентального сполучення, що об’єднує Європу та Азію.

Данило Ігнатенко

The post Босфорська протока: географічна, історична та геополітична характеристика first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Кожен з них був побудований до важливої ​​події. За обома мостами необхідно поспостерігати в темряві, коли запалюється барвиста підсвічування і створюється атмосфера романтики. Стамбул і Босфор розділити неможливо, вони єдине ціле, це як половинки одного серця, які не зможуть існувати одне без одного.

Крім мостів європейського і азіатського берега з’єднує між собою залізничний тунель Мармарай, який був прокладений на глибині 600м під Босфором. Будівництво даного тунелю значно знизило щоденну навантаження транспорту на мости через протоку.

Стамбул місто неймовірних контрастів, він справжній, в ньому немає фальші. Це місто щирості і добродушних людей.

Буває приїжджаєш в якесь місто, а воно прямо поглинає тебе повністю, хочеться дихати на повні груди і здається ніби живеш тут уже досить давно. Так і в Стамбулі – бірюзові обійми Босфору, теплий бриз, запахи свіжоспійманої риби, аромати вуличної їжі, неймовірна кількість східних солодощів, квітучі рожеві каштани і усміхнені мешканці міста.

У будь-якому районі Стамбулу можна зустріти велике кількість історичних пам’яток. Османські і візантійські історичні об’єкти, архітектурні шедеври і сучасні колоритні моменти.

Одним з головних історичних будівель в Стамбулі є собор святої Софії. Потужне найдавніше будова, прекрасний християнський собор.

На сьогоднішній день Стамбул перетворився на важливий центр сучасного мистецтва. У великих галереях сучасного мистецтва можна зустріти унікальні предмети культури. Музей сучасного мистецтва наповнений неповторною колекцією чудових експонатів.

Стамбульський колорит аж закликає до душевних роздумів, навіває спокій, умиротворення. Посидіти на березі Босфору, а краще проплисти по ньому і побачити весь сьогоднішній Стамбул з його історичними та сучасними будівлями, різкими контрастами, і то як органічно все це між собою поєднується. З одного боку протоки місто горить різноманітними яскравими фарбами, з іншого видно мінарети і мечеті.

Неймовірне місто з неповторною атмосферою, багатою історичною спадщиною все це Стамбул. Описати почуття, які він викликає просто неможливо, його потрібно відвідати. Це місто западає в серце і залишається там назавжди.

Dodik

The post Стамбул – місто двох частин світу first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.