У 1950 році британський математик Алан Тюрінг запропонував революційну ідею — перевірити, чи здатна машина “мислити”. Проте замість того, щоб дати чітке визначення поняття мислення, Тюрінг запропонував більш практичний підхід — гру в імітацію, яка згодом стала відомою як тест Тюрінга.
Суть тесту полягає у створенні ситуації, коли комп’ютер повинен спілкуватися з людиною через текстовий інтерфейс. Людина, яка бере участь у тесті, виконує роль запитувача. Її завдання — за певний час відрізнити, чи спілкується вона з машиною, чи з іншою людиною. Якщо машина здатна настільки вдало імітувати людину, що запитувач помиляється в своїх судженнях, то її можна вважати “розумною”.
Виклики у визначенні мислення
Основна складність тесту Тюрінга полягає у відсутності чіткого визначення “мислення”. Чи означає здатність машини генерувати вдалі відповіді її інтелект? Чи це лише добре запрограмована симуляція?
Тюрінг уникав філософських роздумів на цю тему. Він стверджував, що якщо машина здатна взаємодіяти з людьми так, як це робить людина, то її можна вважати “мислячою”. Тест Тюрінга не перевіряє здатність машини до самосвідомості чи оригінальної думки. Він оцінює лише те, наскільки вдало вона імітує людську поведінку.
Як проходить тест Тюрінга?
Уявіть, що ви берете участь у грі в імітацію. Ви сидите за комп’ютером і ставите питання двом “співрозмовникам” через текстовий інтерфейс. Один із них — людина, інший — комп’ютер. Ваше завдання — на основі відповідей визначити, хто є ким.
Машина вважається успішною, якщо їй вдається обманути людину-запитувача з високою ймовірністю. Алан Тюрінг прогнозував, що до 2000 року комп’ютери зможуть проходити тест настільки вдало, що запитувач матиме лише 30% шансів правильно визначити, хто є машиною, після п’ятихвилинного спілкування.
Хоча жоден комп’ютер того часу не зміг досягти цього стандарту, з появою сучасних моделей штучного інтелекту, таких як ChatGPT, розмови про проходження тесту Тюрінга знову стали актуальними.
Аргумент “Китайської кімнати”
У 1981 році американський філософ Джон Серл запропонував експеримент, відомий як “Китайська кімната”. Це був аргумент проти того, що успішне проходження тесту Тюрінга означає мислення.
Уявімо, що людина, яка не знає китайської мови, сидить у кімнаті. Вона має велику книгу, де описано правила для відповідей на китайські запитання. Коли до кімнати через спеціальний отвір подають записку з питанням китайською мовою, людина за інструкцією знаходить відповідь і повертає її через інший отвір. Для зовнішнього спостерігача це виглядає так, ніби людина у кімнаті розуміє китайську мову.
Однак, як стверджував Серл, людина насправді не розуміє мову — вона просто виконує механічні інструкції. Те саме, на його думку, стосується і комп’ютерів: вони виконують програми, але це не означає, що вони мислять.
Прогноз Тюрінга та сучасність
Тюрінг прогнозував, що до кінця ХХ століття машини зможуть вдало імітувати людину в тесті, але реальність виявилася складнішою. Лише в XXI столітті розвиток технологій дозволив створити моделі, які наблизилися до його прогнозі.
Данило Ігнатенко
dcv99j