Віддати належне впливу релігії на мистецтво – значить розглянути не лише творчість, а й саме коріння витворів, що сплітаються у глибинах духовного життя. У давні часи, коли вогні культурної творчості ще лише загоралися, релігія та мистецтво стали нероздільними співмешканцями людської свідомості. Серед яскравих прикладів цього злиття стоять культури Чавін та Чіму, що процвітали на теренах давнього Перу. В їхніх обрядах та мистецьких витворах відбивалася віра в могутність та владу божеств, серед яких особливе місце займав пантеон Моче. Хоча знання про цей пантеон може бути уривчастим, легенди та артефакти розповідають нам про фігури, які лежали в основі їхнього світогляду. Аль Паек, творець або бог неба, та Сі, богиня місяця, – це лише краплини у безкрайньому океані божественної культури Моче.
Аль Паек, зображений з лютими іклами та головним убором ягуара, символізував владу і силу, мешкаючи в урочищах високих гір. Люди, зокрема військовополонені, а також мешканці Моче, ставали жертвами в ритуальних обрядах, пропонованих для спокою богині Сі. Їхній внесок полягав у крові, яка проливалася у святині у спеціальні кубки. Богиня Сі вважалася вищою силою, оскільки контролювала пори року та шторми, що безпосередньо впливали на сільське господарство та повсякденне життя. Місяць, як символ божества, переважав навіть над Сонцем, оскільки його присутність спостерігалася як уночі, так і вдень. Цікаво, що на фресках та в артефактах, таких як непошкоджена гробниця жриці, відомої як «La Senora de Cao», відображено, що жінки відігравали важливу роль у релігійних обрядах та церемоніях цивілізації Моче.
Божество, яке часто з’являється в мистецтві Моче, – бог-напівлюдина-напівягуар, тримає жертовний ніж (тумі) та водить відрубаною головою жертви. Також зображений у вигляді гігантської фігури павука, готового висмоктувати кров зі своїх жертв. Підтвердженням подій реального життя є археологічні знахідки, наприклад, скелети 40 чоловіків у віці до 30 років біля підніжжя Уака-де-ла-Луна, свідченням поневірянь та скидання з піраміди.
У висновку можна зазначити, що археологічні знахідки, зроблені в районі, свідчать про комплексні ритуальні обряди, пов’язані з культом богів Моче. Знахідки порізаних скелетів з відсутністю деяких кінцівок та частин тіл, а також наявність церемоніальних келихів із слідами крові, свідчать про можливу практику людського жертвопринесення. Ці ритуали, ймовірно, були здійснені з метою полегшення екологічних криз, таких як рясні дощі Ель-Ніньо. Не менш важливими є знахідки гробниць з похованими особами, схожими на релігійних діячів Моче, які вказують на високий статус та значення цих осіб у суспільстві. В цілому, вивчення цих артефактів допомагає краще зрозуміти релігійні та культурні практики цивілізації Моче та їхній підхід до вирішення екологічних проблем.
Данило Ігнатенко
