Нубійці — це етнічна група, яка проживає на півдні Єгипту та півночі Судану, в історичній області, відомій як Нубія. Чисельність нубійців, за різними оцінками, становить від 0,5 до 2 мільйонів осіб. Нубійці мають багату історію, яка сягає тисячоліть, та унікальну культуру, яка значно вплинула на розвиток цивілізацій Африки та Близького Сходу.
Історія
Нубія, історична батьківщина нубійців, має давню історію, яка починається ще з часів давньоєгипетської цивілізації. Протягом тисячоліть Нубія була ареною для розвитку кількох великих держав і культур.
Одним з найбільш відомих державних утворень у Нубії було Кушитське царство, яке існувало з VIII століття до н.е. до IV століття н.е. Кушити мали тісні політичні та культурні зв’язки з Давнім Єгиптом, часто перебували під його впливом або навіть домінували в Єгипті. Найвідомішим періодом в історії Кушитського царства є період 25-ї династії, коли нубійці правили Єгиптом як фараони.
Після падіння Кушитського царства Нубія зазнала впливу християнства, що призвело до утворення кількох християнських королівств, таких як Нобатія, Макурія та Алодія. З VII століття регіон поступово почав приймати іслам, що призвело до змін у соціальній та культурній структурі нубійського суспільства.
Мова та культура
Нубійці говорять кількома різними мовами, які належать до нубійської гілки східносуданської групи ніло-сахарської мовної родини. Найпоширенішими є нубійські мови махас, донгола та кенузі. Крім того, багато нубійців також володіють арабською мовою, яка є основною мовою спілкування в регіоні.
Культура нубійців багата на традиції та звичаї, які зберігаються протягом століть. Їхні традиційні танці, музика та ремесла є важливими складовими культурної спадщини. Особливо відомими є нубійські танці, які виконуються під час святкових подій, таких як весілля або релігійні свята.
Традиційні нубійські поселення мають унікальну архітектуру, що відрізняється використанням глини та цегли для будівництва житлових будинків. Нубійські будинки зазвичай прикрашені яскравими орнаментами та малюнками, що відображають багатство місцевих культурних традицій.
Релігія
Іслам є домінуючою релігією серед нубійців. Більшість нубійців сповідують сунітський іслам, хоча серед них також є послідовники інших мусульманських течій. Проте у нубійському суспільстві можна знайти елементи традиційних вірувань та звичаїв, які існували до поширення ісламу.
До прийняття ісламу нубійці були християнами. Християнство прийшло в Нубію у V столітті, і на довгий час стало основною релігією цього регіону. Сліди християнського впливу можна побачити в археологічних пам’ятках, зокрема в залишках церков та монастирів, розташованих у Нубії.
Соціальна структура та економіка
Нубійське суспільство традиційно має патріархальну структуру, де велика родина є основною одиницею соціальної організації. Старійшини родів та сімей відіграють важливу роль у прийнятті рішень та підтримці соціального порядку.
Економіка нубійців історично базувалася на землеробстві та скотарстві. Вони вирощують зернові культури, фрукти та овочі, а також займаються рибальством на річці Ніл. Протягом століть торгівля відігравала важливу роль у житті нубійців, оскільки Нубія була важливим торговим шляхом між Єгиптом і Субсахарською Африкою.
Сучасні нубійці, особливо ті, хто проживає в містах, також займаються ремеслами, будівництвом та іншими видами діяльності. Еміграція в пошуках роботи стала важливим явищем серед нубійського населення, особливо після будівництва Асуанської греблі, що призвело до затоплення багатьох нубійських сіл.
Виклики та збереження культурної спадщини
Сучасні нубійці стикаються з численними викликами, пов’язаними з збереженням їхньої культури та ідентичності. Будівництво Асуанської греблі в 1960-х роках стало однією з найбільших катастроф для нубійців, оскільки значна частина їхніх історичних земель була затоплена, а тисячі людей були змушені покинути свої домівки.
Ця подія спричинила значні зміни у соціальній та культурній структурі нубійського суспільства. Переселення нубійців на нові території призвело до втрати багатьох традиційних практик та мови. Зусилля зі збереження нубійської культури включають створення культурних організацій, проведення фестивалів та просвітницьку роботу серед молодого покоління.
Данило Ігнатенко
