Нервова анорексія є серйозним розладом харчової поведінки, який характеризується відмовою виснаженої особи підтримувати нормальну вагу тіла. Людина з нервовою анорексією зазвичай важить не більше 85 відсотків від очікуваної ваги для свого віку, зросту та статі, а в деяких випадках значно менше. Цей розлад супроводжується спотвореним сприйняттям власної ваги та форми тіла: люди з нервовою анорексією часто вважають своє виснажене тіло привабливим або навіть занадто товстим. Вони дотримуються суворих дієт і сильно бояться набрати вагу. У жінок втрата ваги часто призводить до аменореї, тобто відсутності менструації протягом принаймні трьох місяців поспіль. Приблизно 5–20 відсотків людей із цим розладом помирають внаслідок голодування або медичних ускладнень, спричинених низькою вагою та обмеженням дієти.
Класифікація
Нервова анорексія є одним із двох основних типів розладів харчової поведінки, іншим є нервова булімія. Нервова булімія характеризується переїданням з подальшою компенсаторною поведінкою, такою як самоіндукована блювота, голодування або надмірні фізичні навантаження. Під час діагностики нервової анорексії кваліфікований медичний працівник визначає, чи є у пацієнта один із двох типів захворювання: тип переїдання або тип обмеження. Тип переїдання характеризується регулярним переїданням (вживанням значної кількості їжі протягом певного періоду часу) або очищенням (самовикликана блювота або неправильне використання проносних засобів, діуретиків або клізм) під час поточного епізоду нервової анорексії. Обмежувальний тип характеризується нездоровою втратою ваги через обмеження їжі.
Хоча деякі люди з нервовою анорексією також переїдають з наступним очищенням, при нервовій булімії вага тіла зазвичай залишається близькою або вище норми. Приблизно 90 відсотків усіх людей, у яких діагностовано нервову анорексію, — жінки, і більшість із них повідомляють про початок захворювання у віці від 12 до 25 років. За оцінками, 0,5–3,7 відсотка жінок страждають від нервової анорексії в якийсь період свого життя. Однак анорексія з частковим синдромом зустрічається набагато частіше. Дослідники повідомляють, що близько 5 відсотків дівчат-підлітків мають цю «легку форму» нервової анорексії, яка демонструє деякі, але не всі, клінічні симптоми розладу.
Нервова анорексія та нервова булімія є серйозними розладами харчової поведінки, які мають значний вплив на фізичне та психічне здоров’я людини. Важливо розуміти відмінності між цими розладами та їх типами для точного діагнозу та ефективного лікування. Оскільки нервова анорексія найчастіше вражає жінок у підлітковому та молодому віці, необхідно підвищувати обізнаність та забезпечувати своєчасну підтримку для запобігання розвитку важких форм розладу.
Данило Ігнатенко
