Роман «Місіс Делловей» британської письменниці Вірджинії Вулф, опублікований у 1925 році, є одним із найвизначніших прикладів модернізму в літературі. Розповідь, що охоплює лише один день із життя головної героїні — світської дами Кларисси Делловей, — перетворюється на глибоке дослідження людської свідомості, часу та складності буття.
Історія створення та контекст
Вірджинія Вулф, одна з провідних постатей модерністської літератури та член групи Блумсбері, створила роман як реакцію на сувору традиційну структуру вікторіанських романів. Вона прагнула зосередитися не стільки на сюжеті, скільки на відображенні внутрішнього світу героїв.
«Місіс Делловей» писався у часи післявоєнної Європи, коли суспільство лише починало оговтуватися від руйнувань Першої світової війни. Ця епоха вплинула на теми роману: ізоляція, посттравматичний стрес, зміна соціальних норм і філософські роздуми про смерть.
Сюжет: один день, що вміщує ціле життя
Події роману відбуваються протягом одного дня в червні 1923 року в Лондоні. Кларисса Делловей, світська жінка середнього віку, готується до вечірки, яку вона організовує. Здається, це звичайна історія про звичайний день. Проте через стиль потоку свідомості читач отримує доступ до глибоких роздумів і переживань героїв, які розгортаються на тлі цих рутинних подій.
Крім Кларисси, важливим героєм є Септімус Воррен Сміт, ветеран Першої світової війни, який страждає від посттравматичного стресу. Його історія — це контраст до життя Кларисси, показуючи, як війна вплинула на людей, навіть коли світ навколо них повертався до нормальності.
Стиль і структура: Потік свідомості як ключ до розуміння
Вірджинія Вулф використовує техніку потоку свідомості, щоб занурити читача у внутрішній світ персонажів. У романі подано їхні думки, спогади, страхи та надії, часто без чітких меж між теперішнім і минулим.
Цей стиль дозволяє:
- Дослідити складність людської психіки. Герої стикаються з екзистенційними питаннями, роздумують про смерть і сенс життя.
- Розкрити вплив часу на особистість. Кларисса, наприклад, постійно повертається думками до своєї молодості, аналізуючи свої рішення та втрати.
- Показати взаємозв’язок людей і подій. Навіть ті, хто ніколи не зустрічається в романі, з’єднані через загальні теми: самотність, втрати та надії.
Вплив і спадщина
«Місіс Делловей» залишається одним із найвидатніших романів XX століття завдяки інноваційному стилю та темам, які досі є актуальними. Його вплив простежується в літературі, кінематографі та навіть у психології.
Данило Ігнатенко
