Плем’я Каюга, що в перекладі означає «Люди Великого болота», є однією з шести націй Ірокезької конфедерації (Гауденосауні). Відомі своєю відкритістю до інших народів, вони традиційно дозволяли представникам інших груп приєднуватися до їхніх громад. Історично Каюга займали територію від північного берега річки Святого Лаврентія на південь до озер Фінгер у сучасному штаті Нью-Йорк.
Традиційне господарство та суспільний устрій
Соціальна структура Каюга базувалася на матрилінійній системі, де спадкування та влада передавалися через жіночу лінію. Основу економіки складали:
- Жінки Каюга– вирощували кукурудзу, квасолю та гарбузи (так звані «Три сестри»), що було основою харчування.
- Чоловіки Каюга– займалися полюванням на оленів, ведмедів та рибальством, забезпечуючи громаду додатковими джерелами білкової їжі.
Участь у колоніальних конфліктах
Каюга відіграли важливу роль у європейських колоніальних війнах:
- Французько-індіанська війна (1754–1763)– плем’я стало союзником британців, що вплинуло на подальшу політику після війни.
- Американська революція (1775–1783)– багато Каюга підтримали британську сторону, що призвело до їхньої масової міграції до Канади після поразки британців.
Міграція та сучасність
Після Американської революції Каюга, які залишилися в Нью-Йорку, поступово продали свої землі через тиск з боку американської влади. Більшість переселилися до:
- Онтаріо (Канада)– де утворили спільноти разом з іншими ірокезькими племенами.
- Вісконсин та Огайо (США)– де вони інтегрувалися в резервації разом з іншими вигнаними індіанськими групами.
Сьогодні нащадки Каюга продовжують зберігати свою культурну спадщину, відроджуючи мову та традиції.
Данило Ігнатенко
