Чан-Чан – велике зруйноване та покинуте місто, яке колись було столицею Королівства Чиму (близько 1100–1470 рр. н.е.). Розташоване на північному узбережжі сучасного Перу, приблизно за 480 км на північ від Ліми, це місто розкинулося в долині Моче, між Тихим океаном і сучасним містом Трухільйо. У 1986 році Чан-Чан було визнано об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.
Архітектура та планування
Руїни Чан-Чану охоплюють майже 36 квадратних кілометрів і перебувають у відносно доброму стані завдяки відсутності опадів у цьому регіоні. Місто було побудоване з глинобитної цегли, а будівлі були оброблені глиною, часто прикрашеною візерунчастими рельєфними арабесками. Центр міста складався з кількох огороджених цитаделей або чотирикутників, кожен з яких містив пірамідальні храми, кладовища, сади, водойми та симетрично розташовані приміщення. Ці чотирикутники слугували житловими приміщеннями, похованнями та складами для аристократії. Більшість населення міста, що складалася з ремісників та фермерів, мешкала за межами цих чотирикутників у більш скромних кварталах менш довговічної забудови.
Культура та економіка
Королівство Чиму, кероване з Чан-Чану, протягом двох століть було головною державою Перу. Його територія простягалася від Піури на півночі до Парамонги на півдні. Економіка базувалася на сільському господарстві, яке підтримувалося зрошувальними канавами в цьому сухому регіоні. Чиму розробили систему соціально-класової стратифікації. Ремісники виготовляли тонкі тканини, вироби із золота, срібла та міді, а також поліровану кераміку, яка виготовлялася за стандартними зразками.
Мова та спадщина
Чиму, спадкоємці цивілізації моче, розмовляли юнка (юнга або моче), нині вимерлою мовою, але не мали писемності. Між 1465 і 1470 роками вони підпали під владу інків, переконавшись у непереможності їхньої зброї. Історичні та міфологічні традиції Чиму були записані іспанськими письменниками після завоювання близько 1532 року.
Сучасне значення
Руїни Чан-Чану є свідченням величі та розквіту древнього королівства Чиму. Вони залишаються важливим об’єктом археологічних досліджень та культурної спадщини Перу, нагадуючи про багатство та майстерність цивілізації, що колись панувала в цьому регіоні.
Данило Ігнатенко
