Битва при Кадеші, що відбулася у 1275 році до нашої ери, є однією з наймасштабніших битв бронзової доби. Це зіткнення між Єгиптом під проводом фараона Рамзеса II та Хетським царством на чолі з царем Муваталлісом мало вирішальне значення для контролю над Сирією та Ханааном. Місто Кадеш, розташоване на південний захід від сучасного Хомса (Сирія) на річці Оронт, стало епіцентром конфлікту.
Стратегія та хід битви
Рамзес II, сповнений амбіцій продовжити експансіоністську політику свого батька Сеті I, вторгся на хетські території. Проте його армія, що рухалася розділеними загонами, потрапила в пастку. Два нібито дезертири з хетського війська, захоплені єгиптянами, виявилися шпигунами. Вони повідомили, що основні сили хетів знаходяться далеко, тоді як насправді 40 000 піхотинців та 3 000 колісниць Муваталліса були готові до атаки.
Хетські важкі трикінні колісниці завдали раптового удару, розсіявши єгипетський авангард. Проте Рамзес II, проявивши хоробрість та тактичну майстерність, перегрупував війська та організував контратаку. Легкі єгипетські колісниці, маневреніші за хетські, дозволили зрівняти шанси.
Результати та історичне значення
Попри запеклість битви, жодна зі сторін не досягла вирішальної перемоги. Обидва царства проголосили себе переможцями: Рамзес II висвітлював битву як тріумф на стінах єгипетських храмів, а хетські архіви з Богазкоя дають більш об’єктивну оцінку.
Найважливішим наслідком битви став перший у світі письмовий мирний договір (бл. 1259 р. до н. е.), укладений після смерті Муваталліса. Документ, що передбачав взаємну підтримку та ненапад, зберігся у єгипетських та хетських джерелах, а його копія експонується в ООН.
Данило Ігнатенко
