Бусідо, відомий як кодекс поведінки самураїв або воїнів у досучасній Японії, являє собою одну з найбільш впливових етичних систем, яка сформувала не лише самурайську культуру, але й загалом японське суспільство. Незважаючи на те, що цей термін не використовувався до 16 століття, принципи бусідо формувалися ще в період Камакура (1192–1333), коли сім’я Мінамото заснувала перший військовий уряд під керівництвом спадкового лідера, відомого як сьогун.
Формування та розвиток бусідо
Під час періоду Камакура ідеї бусідо стали міцно закорінюватися у свідомості самураїв, які виконували функції воїнів, державних чиновників та захисників своєї землі. На той час були впроваджені такі практики, як сеппуку (ритуальне випотрошення), що відображало відданість воїна своїм ідеалам і честі.
Ідеали бусідо, хоча й змінювалися під впливом дзен-буддизму та конфуціанської думки, зберігали основний акцент на бойовому дусі, військових і спортивних навичках, а також безстрашності перед ворогом. Інші важливі аспекти включали скромний спосіб життя, доброту, чесність і особисту честь, а також синівську шанобливість. Однак найвищим обов’язком самурая завжди залишалася вірність своєму володарю, навіть якщо це означало страждання для його власної родини.
Вплив конфуціанства та період Токуґава
Під час періоду Едо (Токугава) (1603–1867) думка бусідо зазнала значного впливу конфуціанської етики, що трансформувала її у всеосяжну систему, яка наголошувала на обов’язку. Самурая прирівнювали до конфуціанського «досконалого джентльмена» і вчили, що його головна функція — демонструвати чесноту нижчим класам. Наголошувалося на слухняності владі, але обов’язок стояв на першому місці, навіть якщо він передбачав порушення закону. Цей аспект бусідо був яскраво ілюстрований історією 47 ронінів з початку XVIII ст., які помстилися за смерть свого володаря і були змушені вчинити сеппуку.
Бусідо та сучасна Японія
У середині 19 століття заповіді бусідо стали основою етичного навчання для всього суспільства, коли імператор замінив феодала як центр вірності та жертовності. Цей перехід сприяв підйому японського націоналізму після реставрації Мейдзі (1868) і до зміцнення морального духу громадян під час японсько-китайської війни (1937–1945) та Другої світової війни. Проте після поразки Японії в 1945 році інструкції в кодексі були офіційно скасовані. Незважаючи на це, елементи бусідо залишаються в практиці японських бойових мистецтв і в боротьбі сумо.
Данило Ігнатенко
