Бугаку — це унікальна форма традиційних танців, яка бере свій початок у японському імператорському дворі. Цей витончений мистецький напрямок поєднує в собі елементи танцювальних форм, імпортованих з Китаю, Кореї, Індії та Південно-Східної Азії, що робить його важливим культурним явищем у контексті міжнародного мистецтва. Бугаку не лише відображає естетичні ідеали давньої Японії, але й слугує мостом між різними азійськими культурами, що вплинули на його формування.
Бугаку виникло в період Нара (710–794) та Хейан (794–1185), коли Японія активно запозичувала культурні та релігійні елементи з сусідніх країн. Ці танці спочатку були частиною придворних церемоній і релігійних ритуалів, а згодом перетворилися на самостійний мистецький жанр. Основою бугаку стали музичні та танцювальні традиції, які були привезені до Японії разом із буддизмом та іншими культурними впливами.
Основні форми бугаку
Бугаку складається з двох основних форм, які відрізняються за стилем, музичним супроводом та кольоровою гамою костюмів:
- «Танці зліва»
Ця форма супроводжується музикою tōgaku, яка має китайське походження. Танці sahō no mai характеризуються витонченими рухами та використанням червоних костюмів, що символізують енергію та життєву силу. - «Праві танці»
Ця форма виконується під музику komagaku, яка походить переважно з Кореї. Танці uhō no mai відрізняються більш строгими та урочистими рухами, а костюми танцюристів зазвичай мають синій або зелений колір, що надає їм більш спокійного та медитативного характеру.
Жанри бугаку
Бугаку поділяється на чотири основні жанри, кожен з яких має свої особливості:
- Цивільні танці (або парні танці)
Ці танці відображають гармонію та рівновагу, часто виконуються парами та символізують соціальну злагоду. - Танці воїнів
Цей жанр демонструє мужність та силу, часто включає елементи бойових мистецтв та символізує захист імперії. - Танці, що біжать
Ці танці відрізняються динамічністю та швидкістю, що символізує рух вперед та розвиток. - Танці для дітей
Легкі та грайливі, ці танці призначені для молодого покоління, що підкреслює важливість передачі традицій майбутнім поколінням.
Хореографія та стилізація
Хореографія бугаку відрізняється високою стандартизацією та символічністю. Рухи рук, ніг і корпусу виконуються згідно з чіткими правилами, що надає танцю ритуального характеру. Геометричні візерунки, які створюють танцюристи на сцені, символізують гармонію між людиною та всесвітом.
Сьогодні бугаку залишається важливою частиною японської культурної спадщини. Його виконання можна побачити під час свята та церемоній у храмах та імператорському дворі. Бугаку також привертає увагу
Данило Ігнатенко
