Бокс, як один з найдавніших видів спорту у світі, відігравав значну роль у культурі та житті стародавніх цивілізацій. Він був включений до програми Олімпійських ігор і був популярним серед греків, римлян та інших народів. Історики досліджують його походження та еволюцію, а також вплив на суспільство та спортивну культуру різних епох.
Давні згадки про бокс як спорт сягають до Месопотамії, і датуються 3-м тисячоліттям до нашої ери. Унікальні теракотові рельєфи показують двох чоловіків, які готуються до удару зі стиснутими зап’ястями і руками у кулаках. Один з цих рельєфів знайдений у Ешнунні приблизно 2000 років до нашої ери, інший – приблизно 1200 років до нашої ери на Телль-ас-Сенкері, Ірак. В «епосі про Гільгамеша» описується боротьба, що відповідає образу на месопотамських рельєфах, підтверджуючи наявність цієї позиції. Такі навички необхідні для володіння мистецтвом боксу, що також практикували в Ассирії близько 2000 років до нашої ери. Історія свідчить про піднесення боксу до рівня повноцінного спорту, хоча різниця між боксом і боротьбою не завжди очевидна, а основна відмінність – це нахил.
Протягом наступної тисячолітньої епохи схожі образи проникали в мінойське мистецтво, з’являлися на хеттських зображеннях, в єгипетському мистецтві, грецькій скульптурі та живописі, а також в етруському мистецтві. Як і з більшістю римських звичаїв, етруська та грецька адаптації цього виду спорту в кінцевому підсумку вилилися у версію, яка практикувалася в Римській імперії. Незважаючи на стилістичні відмінності між греками та римлянами, бокс у стародавньому світі зазвичай розглядався як єдиний вид спорту. Докази показують, що римляни користувалися подібними правилами, формою, обладнанням та технікою, що й у класичній Греції.
Розписи гробниць, вази, бронзові статуї, а також твори Гомера, Вергілія, Теокріта, Філона та Галена розкривають сучасним ентузіастам жваве уявлення про бокс у імператорському Римі. Також з’ясовано, що існували суперечливі думки щодо цього виду спорту. Виникало побоювання, що молодь може віддати перевагу спортивній боротьбі, а не вступити до римської армії. Тацит вважав, що військова служба повинна бути головним пріоритетом, і був проти того, щоб тренування в спорті відволікали від військової підготовки. З іншого боку, Август був прихильником боксу, а Светоній писав про своє захоплення спостереженням за спортивними змаганнями. Популярність боксу в Римі порівняно з іншими видами легкої атлетики, ймовірно, була успадкована від етрусків. Всупереч грецькому погляду, який вбачав у бою витончену, формальну боротьбу за правилами, багато римлян ставилися до боксу зі скептичністю.
Данило Ігнатенко
