Плато Джос, розташоване в центральній частині Нігерії, є одним із найвизначніших географічних об’єктів Африки. Це плоскогір’я, що займає близько 8000 квадратних кілометрів, відоме своїми унікальними природними характеристиками, багатою історією та значними запасами корисних копалин. Плато Джос є не лише важливим екологічним регіоном, але й ключовим економічним центром завдяки видобутку олова, колумбіту та інших мінералів.
Географічні особливості плато Джос
Плато Джос розташоване в штаті Плато, центральна Нігерія, і вирізняється своїм високим уступом та голими луками. Середня висота плато становить 1280 метрів (4200 футів), а навколишні високі рівнини часто перевищують 980 метрів (3200 футів). На сході плато межує з гірською місцевістю, яку іноді називають плато Баучі.
Рельєф плато Джос формувався протягом мільйонів років внаслідок ерозії гнейсових порід та гранітних інтрузій. Тут знаходяться численні вимерлі вулканічні конуси, оточені базальтовими потоками, особливо на півдні та заході плато. Найвищими точками плато є гора Шер (1780 метрів, або 5843 фути) та пік Сара (1690 метрів, або 5544 фути), обидва розташовані поблизу міста Джос.
Клімат та гідрографія
Плато Джос має прохолодний дощовий клімат, що робить його одним із найприємніших для проживання регіонів Нігерії. Цей клімат сприяє розвитку багатої флори та фауни, а також є джерелом численних річок. Серед них — Кадуна, Карамі та Н’гелл, які живлять річку Нігер; Мада, Анкве, Деп, Шеманкер і Васе, що впадають у Бену; а також Лере, Майюжу та Багей, які постачають воду до річки Гонголу. На південних схилах плато розташовані численні водоспади, зокрема водоспад Гурара, який використовується для виробництва гідроелектроенергії.
Історичний контекст
Плато Джос було заселене з ашельського періоду раннього кам’яного віку, про що свідчать археологічні знахідки, такі як ручні сокири, виявлені поблизу міста Джос. Однією з найважливіших археологічних знахідок є статуетні скульптури культури Нок, яка процвітала на цій території з 900 року до н.е. до 200 року н.е. Ця культура вважається однією з найдавніших у Західній Африці.
На початку XIX століття плато Джос стало притулком для різних немусульманських груп, які рятувалися від набігів воїнів джихаду Фулані. Серед цих груп — народи Біром, Джерава (Яранці), Мама, Ангас та Рон (Барам). Вони ніколи не об’єднувалися в централізовану державу і зберегли свої традиційні вірування.
Природні ресурси та економічне значення
Плато Джос відоме своїми багатими родовищами корисних копалин. Ще до приходу європейців місцеві жителі добували олово та залізо з річкових русел. Проте масштабний видобуток олова розпочався лише в 1904 році, коли британці розпочали промислову експлуатацію регіону. З того часу плато Джос стало одним із головних постачальників олова у світі.
Крім олова, на плато видобувають колумбіт (руду ніобію), танталіт, вольфрам, каолін, циркон та уран. У східній та центральній частинах штату Плато знаходяться родовища свинцевої та залізної руд, а поблизу міста Шендам — поклади золота та срібла. Родовища коксівного вугілля розташовані в районі Лафії.
Екологічні та соціальні аспекти
Плато Джос має величезне екологічне значення завдяки своїй унікальній флорі та фауні, а також численним водним ресурсам. Однак інтенсивний видобуток корисних копалин призвів до екологічних проблем, таких як деградація ґрунтів та забруднення водних джерел. Уряд Нігерії та міжнародні організації працюють над впровадженням сталого розвитку в регіоні.
Соціальна структура плато Джос залишається традиційною, зберігаючи культурну спадщину численних етнічних груп. Незважаючи на вплив сучасності, багато з цих груп продовжують дотримуватися своїх традиційних звичаїв та вірувань.
Данило Ігнатенко
