Пізанська вежа, одна з найвідоміших архітектурних пам’яток світу, є символом Італії та визначним прикладом середньовічної інженерної думки. Її унікальний нахил, який став результатом осідання фундаментів, зробив її не лише архітектурним дивом, але й об’єктом наукових досліджень та масштабних реставраційних робіт.
Історія будівництва та архітектура
Будівництво вежі розпочалося в 1173 році як частина соборного комплексу міста Піза. Вона була задумана як дзвіниця, яка мала досягти висоти 56 метрів. Споруда була зведена з білого мармуру, що надало їй вишуканого вигляду. Проте вже після завершення трьох з восьми запланованих поверхів стало очевидним, що фундамент вежі почав нерівномірно осідати через м’який ґрунт.
Будівництво було припинено через війну між італійськими містами-державами, і ця пауза тривала майже століття. Цей перерви виявився рятівним для вежі, оскільки ґрунт встиг стабілізуватися, що запобігло можливому обвалу.
Нахил вежі та спроби вирівнювання
У 13 столітті будівництво відновилося під керівництвом інженера Джованні ді Сімоне. Він намагався компенсувати нахил, роблячи нові поверхи вищими на короткій стороні. Однак це лише поглибило проблему, і вежа продовжувала нахилятися. Будівництво було знову призупинено, але в 14 столітті вежу все ж таки завершили, додавши дзвіницю на вершині.
Нахил вежі став її візитівкою. До кінця 20 століття він досяг 5,5 градусів, що відповідає відхиленню на 4,5 метра від перпендикуляра. Це викликало серйозні побоювання щодо стабільності споруди, і в 1990 році вежу закрили для відвідувачів.
Масштабні реставраційні роботи
Інженери провели масштабну роботу зі зміцнення фундаменту. Землю під ним частково викачали, що дозволило зменшити нахил до менш ніж 4,0 градусів. Роботи були завершені в 2001 році, і вежу знову відкрили для публіки. До 2008 року вежа продовжувала випрямлятися, і загальне покращення становило 48 см. Інженери впевнені, що вежа залишатиметься стабільною щонайменше 200 років.
Пізанська вежа — це не лише архітектурний шедевр, але й приклад того, як людська винахідливість може подолати виклики природи. Її нахил, який колись вважався вадою, став її головною принадою, приваблюючи мільйони туристів щороку.
Данило Ігнатенко
