Празький замок являє собою ключовий символ історичної, культурної та політичної спадщини Чехії. Розташований у центральній частині Праги, цей масштабний комплекс, що включає палаци, культові споруди, укріплення та сади, вирізняється своєю історичною значущістю та архітектурною величчю. Займаючи площу близько 110 акрів (45 гектарів), Празький замок є найбільшим замковим комплексом у світі та офіційною резиденцією президента Чехії. Його історична та культурна цінність підтверджена включенням до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як невід’ємної частини історичного центру Праги.
Початок історії
Історія замку сягає кінця IX століття, коли за правління князя Боривоя першого християнського правителя Богемії, було закладено його основи. У 920 році тут була збудована церква, що згодом стала базилікою Святого Георгія. Ця базиліка, що збереглася до наших днів, є видатним прикладом романської архітектури.
У 932 році князь Вацлав I, був похований у церкві Святого Віта. Будівництво цього величного готичного собору розпочалося в 1344 році за наказом Карла IV, короля Богемії та імператора Священної Римської імперії. Архітектор Петер Парлерж розробив його проєкт у пізньоготичному стилі. Однак завершили будівництво лише в 1929 році. Сьогодні у склепі собору зберігаються коштовності Богемії, які рідко виставляються на огляд.
Архітектурні перлини та історичні події
Старий королівський палац, зведений у XII столітті князем Собеславом, спочатку був дерев’яним, але пізніше перебудований на кам’яний. За часів Карла IV та його сина Вацлава IV палац значно розширили. Одна з найвідоміших частин палацу — Зал Владислава, побудований у 1493–1510 роках архітектором Бенедиктом Рейт. Ця зала поєднує елементи пізньої готики та раннього Ренесансу.
Старий королівський палац також став свідком важливих історичних подій. Наприклад, у 1618 році тут сталася Празька дефенестрація — подія, яка призвела до початку Тридцятилітньої війни. У Новому королівському палаці, збудованому в XVI–XVII століттях, сьогодні розташовані офіційні резиденції президента та інші державні установи.
Золотий провулок і Королівський сад
Одним із найзагадковіших куточків Празького замку є Золотий провулок — вузька вулиця з маленькими будиночками, які спочатку служили житлом для королівських алхіміків та слуг. У 1916–1917 роках тут мешкав Франц Кафка, що лише додає провулку містичної атмосфери. Вулицю охороняють дві старовинні вежі — Даліборка та Нова Біла вежа, зведені у XV столітті, які колись використовувалися як в’язниці.
На північ від укріплень розташований Королівський сад, створений у XVI столітті. Уздовж південного краю саду знаходиться Зал для ігор з м’ячем, побудований у 1567–1569 роках, який зараз використовується для виставок та концертів. Поруч розташований Літній палац королеви Анни, збудований у ренесансному стилі, який часто називають Бельведером.
Цей комплекс є не лише символом Чехії, а й матеріалізованим свідченням соціокультурних трансформацій, що розгорталися протягом століть, залишаючи глибокий відбиток у свідомості кожного, хто торкається його історії.
Данило Ігнатенко
