Ладіно, також відома як сефардська або юдео-іспанська мова, є унікальною романською мовою, якою розмовляють нащадки сефардських євреїв. Вона зберегла риси старовинної іспанської мови і значно збагатилася впливами інших культур та мов, зокрема івриту, арамейської, арабської, турецької, грецької, французької, болгарської та італійської. Ладіно є свідченням багатої історії єврейської діаспори, особливо після вигнання євреїв з Іспанії у 1492 році.
Походження та розвиток мови
Ладіно виникла в середньовічній Іспанії як одна з форм кастильської іспанської мови. Однак після вигнання євреїв указом Альгамбри в кінці XV століття мова поширилася в різних регіонах Османської імперії, на Балканах, у Північній Африці, Греції та Туреччині. На нових територіях ладіно поступово інтегрувала елементи місцевих мов, зберігаючи при цьому ключові особливості староіспанської мови.
Ця мова стала засобом збереження культурної та релігійної ідентичності єврейських громад у діаспорі. Мова використовувалася не лише в повсякденному спілкуванні, але й у літературі, молитвах та піснях.
Лінгвістичні особливості
Ладіно зберегла чимало лексичних та граматичних форм, які вже давно зникли у сучасній іспанській мові. Наприклад, слова fijo та fablar відповідають сучасним іспанським hijo (син) та hablar (говорити), але в ладіно зберігся звук f замість сучасного h, який більше не вимовляється. Інший приклад – слово agora, що в сучасній іспанській звучить як ahora (зараз).
Мова також має більш консервативну фонетичну систему, що відображає її старовинне походження. Ці особливості роблять ладіно об’єктом великого інтересу для лінгвістів, які вивчають розвиток іспанської мови.
Письмова система
Історично ладіно писалася за допомогою єврейського письма, зокрема шрифтом Раші. Однак у ХХ–ХХІ століттях латинський алфавіт став домінуючим. Це пов’язано із прагненням адаптувати мову до сучасних умов та зробити її зрозумілішою для ширшого кола людей.
Літературна спадщина
Мова має багату літературну традицію, яка включає релігійні тексти, переклади Біблії, народні казки, пісні та поезію. Вона служила мостом між поколіннями, передаючи традиції, вірування та історії сефардських громад. Ця література є неоціненним джерелом знань про культуру та життя євреїв у діаспорі.
Сучасний стан
Сьогодні ладіно перебуває під загрозою зникнення. Більшість носіїв мови проживають в Ізраїлі, Туреччині, Греції та інших країнах, проте їхня кількість постійно зменшується через асиміляцію та відсутність передавання мови молодшим поколінням.
Данило Ігнатенко
