Джек-Різник — ім’я, яке ось уже понад століття викликає жах і зачарування. Цей загадковий злочинець залишив глибокий слід в історії криміналістики, культури й міської легенди. Його злочини, що відбулися у 1888 році в сумнозвісному районі Вайтчепел, Лондон, стали не лише найжорстокішими вбивствами епохи, але й породили нескінченні теорії та припущення про те, ким був цей невловимий вбивця.
Лондон кінця XIX століття
У другій половині XIX століття Вікторіанський Лондон став серцем індустріальної революції, проте це було також місце жахливих соціальних контрастів. Район Вайтчепел, де діяв Джек-Різник, був осередком бідності, злочинності та соціальної нерівності. У вузьких вулицях і темних провулках мешкали тисячі робітників, безробітних, жебраків і жінок, які були змушені займатися проституцією, щоб вижити.
Саме в цій похмурій обстановці вбивця розпочав свої жахливі злочини, які потрясли всю країну. Він діяв в умовах слабкої поліцейської присутності та безлічі соціальних проблем, що перешкоджали ефективному розслідуванню.
Хронологія злочинів
Джек-Різник вбив щонайменше п’ять жінок, яких називають «канонічними жертвами». Їх тіла були знайдені протягом кількох місяців, кожне наступне вбивство ставало дедалі більш жорстоким.
Мері Енн Ніколс (31 серпня 1888 року): перша відома жертва. Її тіло знайшли на вулиці з порізаним горлом і пошкодженими органами.
Енні Чепмен (8 вересня 1888 року): її тіло було понівечене з хірургічною точністю, що змусило поліцію припустити, що вбивця мав медичні знання.
Елізабет Страйд (30 вересня 1888 року): вважається, що вбивця був перерваний, бо тіло не було спотворене.
Кетрін Еддоус (30 вересня 1888 року): цього ж вечора іншу жертву знайшли понівеченою до невпізнанності.
Мері Джейн Келлі (9 листопада 1888 року): її вбивство було найжорстокішим — тіло знайшли в орендованій кімнаті, повністю спотворене.
Стиль і методика вбивства
Методи Джека-Різника вирізнялися жорстокістю. Він обирав жертв серед жінок, які перебували на межі соціальної ізоляції, переважно повій. Вбивця нападав уночі, зазвичай у малолюдних місцях. Його почерк — глибокі порізи горла та витончене видалення органів — свідчили про неабияку майстерність.
Поліція вважала, що злочинець мав медичну підготовку або був м’ясником. Його дії викликали жах, адже такі навички вимагали не лише фізичної сили, а й холоднокровності та обізнаності у фізіології.
Розслідування та підозрювані
Поліція Лондона опинилася перед викликом, який виявив слабкість їхньої системи. Злочини, які стали сенсацією в пресі, викликали хвилю обурення. Попри численні підозри, ідентифікувати злочинця так і не вдалося. Серед підозрюваних були:
Монтігю Джон Друїтт: адвокат із психічними розладами, який помер невдовзі після останнього вбивства.
Аарон Космінський: польський іммігрант, що мав історію психічних захворювань і жив у Вайтчепелі.
Джеймс Мейбрік: багатий бізнесмен, чий щоденник, знайдений у XX столітті, натякав на його причетність.
Сер Вільям Галл: королівський лікар, який фігурує в одній з теорій змови.
Спадщина та міфологізація
Джек-Різник став не лише символом жаху, а й культурним феноменом. Його історія надихнула численні книги, фільми та дослідження. Він уособлює страх перед невідомим, людську жорстокість і безсилля правосуддя.
Попри століття досліджень, його особа залишається загадкою. Відсутність відповідей зробила цю історію вічною, і вона продовжує захоплювати нові покоління.
Данило Ігнатенко