Маратхі – визначний етнос Індії, відомий своєю багатою історією як воїни-йомени та віддані поборники індуїзму. Їхня батьківщина – сучасний штат Махараштра, який охоплює маратхі-мовний регіон. Цей регіон простягається від Мумбаї до Гоа вздовж західного узбережжя Індії та вглиб країни, охоплюючи близько 160 км на схід від Нагпура.
Термін «маратха» використовується у трьох різних контекстах, які взаємопов’язані між собою. У маратхомовному регіоні він посилається на домінуючу касту маратхів або групу маратхів і кунбі, які є нащадками поселенців, що прибули з півночі Індії приблизно на початку 1 століття нашої ери. Цей регіон охоплює штат Махараштра та маратхомовні області в інших частинах країни, де проживає близько 80 мільйонів людей, що розмовляють мовою маратхі.
За межами штату Махараштра, термін «маратха» часто використовується для позначення всього населення, яке говорить маратхі, що знаходиться в регіоні. Історично ж, термін також відноситься до регіонального королівства, яке було засноване маратхським лідером Шіваджі в 17 столітті та розширене його наступниками у 18 столітті, що стало визначальним етапом у розвитку регіону.
Група каст маратха і кунбі в основному складається з сільського класу, який включає селян, землевласників і солдатів. Деякі з них час від часу претендують на статус кшатріїв (воїнського і правлячого класу), посилаючись на імена своїх кланів і генеалогічну лінію, що пов’язує їх з епічними героями, кланами раджпутів півночі Індії чи історичними династіями раннього середньовіччя. Група каст поділяється на субрегіональні групи, які охоплюють узбережжя, західні пагорби та Деканські рівнини, і серед них мало відомих змішаних шлюбів. У кожному субрегіоні клани цих каст класифікуються за соціальними рангами, де нижчі клани відображаються на нижчих рангах. Говорять, що найвище соціальне коло включає 96 кланів «справжніх» маратхів, однак списки цих кланів варіюються й мають різні версії та інтерпретації.
Данило Ігнатенко
